05 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 460/9136/24 пров. № А/857/9729/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді - Хобор Р.Б.,
суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року з питань встановлення судового контролю, що ухвалила суддя Дуляницька С.М., у місті Рівне, у справі № 460/9136/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі № 460/9136/24 позов задоволено повністю та, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, починаючи з 01.03.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням попередніх індексацій, проведених за Постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 та від 24.02.2023 року №168, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 460/9136/24 протягом 20 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень цієї ухвали.
20 лютого 2025 року Рівненський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою прийняв поданий Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі № 460/9136/24, погодившись з доводами відповідача про об'єктивну неможливість виплати заборгованості через відсутність бюджетного фінансування.
Не погодившись з цією ухвалою, її оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить:
- скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі № 460/9136/24.
- ухвалити у справі №460/9136/24 з приводу розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України та розгляду Звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі № 460/9136/24 нове рішення, за яким:
1) Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у прийнятті Звіту щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі № 460/9136/24.
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області усунути всі обставини з приводу неналежного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі № 460/9136/24 та відновити з 01.01.2025 року виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з застосуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1.
3) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року у справі № 460/9136/24 щодо здійснення з 01.03.2024 року обчислення, перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії з врахуванням підвищення пенсії (щорічної доплати) за нормами статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185, без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня календарного року для непрацездатних осіб.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції помилково визнав правомірним зменшення пенсії позивача з 01 січня 2025 року, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів. Позивач стверджує, що такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області порушують принцип заборони погіршення становища особи та є неконституційним втручанням у набуті права позивача на пенсію в розмірі, встановленому судовим рішенням.
Позивач наполягає на тому, що відповідач перевищив свої повноваження, встановивши нові правила пенсійного забезпечення через підзаконний акт. Обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації права на судовий захист, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання судового рішення або відступу від виконання зобов'язань, встановлених таким рішенням.
Позиція відповідача зводиться до того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не має можливості виконати судове рішення в частині виплати заборгованості за період березень-листопад 2024 року через відсутність бюджетного фінансування та коштів у відповідній бюджетній програмі. Відповідач посилається на те, що органи Пенсійного фонду України зобов'язані використовувати кошти виключно за цільовим призначенням і не можуть самостійно здійснювати виплати без відповідного бюджетного призначення.
Щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області стверджує, що діяло правомірно, виконуючи вимоги чинного законодавства про Державний бюджет на 2025 рік. Відповідач звертає увагу на те, що органи державної влади зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, і не можуть не застосовувати норми законодавства, які є чинними та не визнані неконституційними.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, апеляційний суд, при розгляді цієї заяви, виходить з наступних міркувань.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
3. До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Апеляційний суд встановив, що на виконання рішення суду у справі № 460/9136/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, про що свідчить копія перерахунку пенсії із матеріалів пенсійної справи.
Доплата за період з 01.03.2024 по 30.11.2024 року становить 21214,80 грн., що підтверджується розрахунком на доплату.
Станом на 05.02.2025 рішення суду у справі № 460/9136/24 обліковується в Реєстрі судових рішень за № 764207.
Згідно з Планом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2024 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 23008,00 тис. грн.
У листопаді-грудні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області погасило заборгованість за рішенням суду включно по 19.11.2020 року.
30.12.2024 року Голова правління Пенсійного фонду України затвердив Тимчасовий розпис доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року.
Затвердженим Тимчасовим розписом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на І квартал 2025 року не передбачені кошти на виплату заборгованості за рішеннями судів.
Із цих підстав суд першої інстанції вважав, що невиконання судового рішення, в частині виплати стягувачу доплати за період з 01.03.2024 по 30.11.2024, відбувається з причин, які не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
В частині перерахунку та виплати позивачу основного розміру пенсії з врахуванням підвищення пенсії (щорічної доплати) за нормами статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185, без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня календарного року для непрацездатних осіб, суд першої інстанції вважав, що відповідач діяв в межах чинного законодавства.
Апеляційний суд вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу доплати за період з 01.03.2024 по 30.11.2024 не може бути виправдано відсутністю бюджетного фінансування, а тому висновки суду першої інстанції про прийняття звіту про виконання рішення суду в цій частині є передчасними.
Тому, на переконання апеляційного суду в задоволенні заяви відповідача про прийняття звіту про виконання судового рішення у справ № 460/9136/24 необхідно відмовити.
При цьому апеляційний суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів умисної бездіяльності відповідача направленої на невиконання судового рішення, що є підставою для накладення стягнення передбаченого ч. 3 ст. 382-3 КАС України.
Апеляційний суд вважає, що часткове виконання рішення суду створює для позивача правову невизначеність щодо обсягу та строків реалізації його прав, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили. Таке виконання рішення суду нівелює конституційний принцип обов'язковості судових рішень та зумовлює неефективність судового захисту.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд установлює відповідачу новий строк для виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі № 460/9136/24 та подання до суду першої інстанції звіту про виконання обумовленого судового рішення протягом десяти календарних днів з моменту отримання вказаної ухвали.
При цьому апеляційний суд звертає увагу відповідача на те, що повторне невиконання судового рішення та/або не подання звіту про фактичне виконання такого рішення суду разом з відповідними доказами, що підтверджують його фактичне виконання свідчитиме про наявність умисних дій/бездіяльності відповідача та слугуватиме підставою для винесення судового рішення про накладення на санкцій, передбачених ч. 3 ст. статті 382-3 КАС України.
В частині перерахунку та виплати позивачу основного розміру пенсії з врахуванням підвищення пенсії (щорічної доплати) за нормами статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185, без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня календарного року для непрацездатних осіб, апеляційний суд вважає, що вказані правовідносини є новими та не були предметом судового розгляду у справі № 460/9136/24, а тому суд не наділений повноваженнями давати оцінку цим правовідносинам, в межах розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду
Отже, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою в прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду відмовити та встановити відповідачу новий строк для подання відповідного звіту.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 321, 325, 328, 329, 331, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень у справі № 460/9136/24 скасувати та прийняти постанову.
Ухвалити постанову, якою відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у прийнятті звіту про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 460/9136/24.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 460/9136/24 та подання до Рівненського окружного адміністративного суду звіту про виконання обумовленого судового рішення протягом десяти календарних днів з моменту отримання вказаної ухвали.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель