05 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18339/24 пров. № А/857/11981/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, у місті Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, про залишення позовної заяви без розгляду, що ухвалив суддя Кузан Р.І., у місті Львові, у справі № 380/18339/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
29 серпня 2024 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 24 червня 2024 року.
27 лютого 2025 року суддя Львівського окружного адміністративного суду прийняв ухвалу, якою залишив без руху позовну заяву позивача, у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду та надав позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску і документів на їх підтвердження.
10 березня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористався правом досудового оскарження, а тому, звернувшись з даним позовом, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, що передбачений частиною третьою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль».
Не погодившись із ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає те, що позивач скористався можливістю оскарження рішення в досудовому порядку, а тому, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, трьох місячний строк на судове оскарження не пропустив.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду з тих мотивів, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду і у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду навів неповажні причини пропуску цього строку.
Аналізуючи підстави для залишення позовної заяви без розгляду апеляційний суд зазначає таке.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль», особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Отже, у спорах, пов'язаних з відмовою в перетинанні державного кордону, законодавець встановив місячний строк звернення до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або адміністративного суду з дня прийняття відповідного рішення прикордонним органом.
Апеляційний суд встановив, що рішення відповідача про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку прийняте 24.06.2024.
Позивач, перед зверненням до адміністративного суду, скористався передбаченою законодавством можливістю досудового оскарження рішення, звернувшись до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня.
Орган Державної прикордонної служби України відмовив позивачу у скасуванні рішення від 24.06.2024, що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 № 02.3/Д-9269/9725 від 02.07.2024.
Апеляційний суд вважає, що оскільки рішення, за результатами розгляду скарги позивача, було прийняте 02.07.2024, то, звернувшись до адміністративного суду з позовом у трьох місячний строк (до 02.10.2024) позивач не пропустив строк звернення до суду.
Таким чином, суду першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що регулюють строк звернення до суду і зробив передчасний висновок про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Отже, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/18339/24 скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель