Справа № 560/2858/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо невиплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 156 012,75 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 156 012,75 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 220 481,02 грн., компенсацію та індексацію втрати частини доходу пенсії в зв'язку з порушенням строків її виплати у сумі 220 481,02 грн. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у в зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р № 2050-ІІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у в зв'язку з порушенням термінів їх виплати» та Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №560/7455/20 нараховано за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 недоплачені пенсійні кошти в сумі 156 012,75 грн, однак виплати таких коштів не здійснюється уже більше чотирьох років.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №560/7455/20, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС-41424 від 23.10.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у відповідності до отриманої від ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки №ХС-41424 від 23.10.2020, із врахуванням раніше виплачених сум.
За період з 01.04.2019 по 30.06.2021 нарахована сума доплати в розмірі 156012,75 грн.
У листі від 31.01.2025, наданому відповідачем на запит позивача, щодо надання інформації про заборгованість пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №560/7455/20, повідомлено, що з урахуванням виділених коштів у 2018-2024 роках головним управлінням проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020. Нарахована доплата в сумі 156012,75 грн. облікована в Реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області вчинило конкретні та можливі заходи, спрямовані на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №560/7455/20.
Враховуючи відсутність факту виплати позивачу коштів за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 у розмірі 156 012,75 грн, правові підстави для задоволення решти позовних вимог, зокрема в частині, що стосується нарахування компенсації за втрату доходу від несвоєчасної виплати повної пенсії та індексації, - відсутні.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частини 2 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат; здійснює призначення, нарахування (перерахунок) та виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, а також надання одержувачам зазначених пільг та житлових субсидій інформації, визначеної законодавством.
Згідно пунктів 3, 4 статті 22 Бюджетного кодексу України, управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно положень пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону Про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Встановлено, що сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 156012,75 грн включена в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області вчинило усі можливі заходи, спрямовані на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в справі №560/7455/20, що вказує на передчасність вимог позивача.
Статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст.1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону № 2050-III).
З метою реалізації Закону № 2050-III, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Згідно п.1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Згідно із ст.3 3акону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
У п.4 Порядку № 159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно із положеннями ст.4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст.6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Тому. основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії); 2) виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19 та від 20.10.2022 у справі № 140/862/19, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а.
Враховуючи відсутність факту виплати позивачу коштів за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 у розмірі 156 012,75 грн, відсутні підстави для нарахування позивачу компенсації за втрату доходу від несвоєчасної виплати повної пенсії та індексації.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.