Справа № 320/47623/23
про залишення апеляційної скарги без руху
05 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 24 грудня 2025 року та отримано відповідачем з урахуванням положень ч.6 ст.251 КАС України 25 грудня 2025 року о 06 год 22 хв. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 26 січня 2025 року. Водночас апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою лише 28 січня 2025 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
При цьому апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку. Як на поважну причину пропуску такого строку апелянт посилається на ведення воєнного стану в Україні та наслідки війни.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З приводу посилань апелянта на введення в Україні режиму воєнного стану як на поважну причину пропуску строку, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 19 вересня 2024 року у справі № 440/16664/23 зауважив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Також слід зазначити, що твердження про поважність пропуску строку через військову агресію проти України є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки скаржником не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, труднощі, стали перешкодою, унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у строк встановлений ст. 295 КАС України.
За таких обставин, суд не вбачає поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апелянту необхідно з метою усунення визначених цією ухвалою недоліків апеляційної скарги надати до суду:
- обгрунтовану заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням причин, які, на переконання апелянта, є поважними для його поновлення.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Безименна Н.В.