П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33851/25
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів - Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 р. у справі № 420/33851/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2025 позов ОСОБА_1 - повернув.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху у зв'язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Вказана ухвала суду була направлена на електронну адресу ОСОБА_1 , яка вказана в апеляційній скарзі: ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте до суду не надійшло повідомлення про отримання зазначеної ухвали, з урахуванням наведеного суд ухвалою від 12.12.2025 повторно направив на поштову адресу ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги, встановивши новий строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснив ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Згідно рекомендованого повідомлення по вручення конверт повернувся із відміткою "за закінченням терміну зберігання" - 17.01.2026.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 17.01.2026, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 27.01.2026 включно.
Колегія суддів зазначає, що безпосередньо позивачем було ініційовано питання щодо скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 291.10.2025 по справі № 420/33851/25 .
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року по справі № 560/5541/20 висловив позицію, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
В ухвалі у справі Войцеховський Артур Сергійович проти України (заява № 41881/18) зазначено, що органи влади можуть нести відповідальність лише за ненадсилання відповідних документів заявнику. Сам факт того, що заявник не отримав кореспонденцію, надіслану йому Касаційним судом, недостатньо, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявника за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені. 11. Більше того, Суд зазначає, що заявник не запитав суди про стан провадження у своїй справі протягом більше року після винесення рішення апеляційного суду, незважаючи на високу ймовірність, враховуючи те, що історії провадження, що відповідач буде оскаржувати рішення, винесене на користь заявника. 12. У зв'язку з цим Суд повторює, що зацікавлена сторона зобов'язана виявляти особливу старанність у захисті своїх інтересів і вживати необхідних заходів, щоб залишатися в курсі подій у провадженні (див., серед іншого, Teuschler проти Німеччини (dec.), № 47636/99, 4 жовтня 2001 року).
З урахуваннмя наведеного суд вчинив усі можливі заходи щодо повідомлення позивача про залишення апеляційної скарги без руху, проте в зазначений термін та на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення або документу про сплату судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025, а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Керуючись частиною 4 статті 169 та частиною 2 статті 298 КАС України-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 р. повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк