05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/7251/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року в адміністративній справі №160/7251/25 (головуючий суддя першої інстанції - Калугіна Н.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчислення пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 146 л/к та № 147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період із січня 1990 року (включно) по грудень 1994 року (включно) на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 146 л/к та № 147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №3/146 л/к та №3/147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із врахуванням заробітної плати за період із січня 1990 року (включно) по грудень 1994 року (включно) на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №3/146 л/к та №3/147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що позивач надав довідки про заробітну плату від 22.08.2024 року №146 л/к та № 147 л/к за період роботи з квітня 1986 року по грудень 1994 року, видані Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області. Зазначає, що перевірка довідок буде проведена в порядку черговості за датою надходження запитів до управління контрольно-перевірочної роботи.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду зі скаргою, в якій зазначив, що для врахування заробітної плати за період по 30 червня 2000 року, позивач разом із заявою про автоматичне призначення пенсії, надав довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди 1986 - 1994 роки. Проте, як вбачається із розрахунку заробітку для обчислення, відповідачем не була врахована заробітна плата за періоди по 30 червня 2000 року. Відтак, просив повідомити причини, з яких не враховано заробіток позивача за період 1986 - 1994 року.
Листом від 04.12.2024 року №64926-47728/Л-01/8-0400/24 відповідач повідомив позивача, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 05.11.2024 року. До заяви про призначення пенсії позивач надав довідки про заробітну плату від 22.08.2024 року № 146 л/к та № 147 л/к за період роботи з квітня 1986 року по грудень 1994 року, видані Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області. Перевірка довідок буде проведена в порядку черговості за датою надходження запитів до управління контрольно-перевірочної роботи. Після надходження результатів перевірки пенсійну справу буде переглянуто.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо врахування довідок про розмір заробітної плати, позивач звернувся з позовом до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п. 2.10 Порядку).
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 року у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 року у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.
Відповідно до довідок про заробітку плату, виданих Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №3/146л/к та №3/147л/к від 22.08.2024, за період роботи з квітня 1986 по грудень 1994 року позивачу нараховувалась заробітна плата.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Тобто, при вирішенні питання про призначення пенсії органи Пенсійного фонду наділені широким спектром повноважень для перевірки наданих для призначення пенсії документів.
Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області здійснювались заходи щодо здійснення перевірки наданих позивачем довідок та зазначено, що перевірка довідок буде проведена в порядку черговості за датою надходження запитів до управління контрольно-перевірочної роботи та після надходження результатів перевірки пенсійну справу буде переглянуто.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що коли роботодавець надав довідку про заробітну плату позивача, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а у разі втрати їх відновлення.
При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачами не доведено фактів подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості та/або інших зловживань з його боку.
Так, пенсійним органом не було висловлено зауважень чи заперечень щодо форми зазначених довідок.
Вказані довідки містять підпис посадової особи, яка її видала та печатку відповідної установи.
Також, вказані вище довідки про заробітну плату були подані позивачем до пенсійного органу разом з іншими документами з приводу призначення пенсії та до цього часу їх належну перевірку пенсійним органом не здійснено.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, що перевірка довідок буде проведена в порядку черговості за датою надходження запитів до управління контрольно-перевірочної роботи. Після надходження результатів перевірки пенсійну справу буде переглянуто, суд першої інстанції правильно зазначив наступне.
Так, у постанові від 21.02.2020 року у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що подані позивачем довідки відповідають вимогам Порядку №22-1, тому зазначені довідки повинні бути враховані пенсійним органом при здійсненні розрахунку заробітку для пенсії позивача, оскільки не проведення перевірки з вини відповідача не може свідчити про правильність розрахунку пенсії при її призначенні позивачу та створювати умови для її неврахування без визначених законом підстав.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №3/146 л/к та №3/147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно, ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період із січня 1990 року (включно) по грудень 1994 року (включно) на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії №3/146 л/к та №3/147 л/к, виданих 22.08.2024 року Криворізьким міським управлінням Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/7251/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/7251/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя І.В. Юрко