05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/2346/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року в адміністративній справі №340/2346/25 (головуючий суддя першої інстанції - Брегей Р.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним її розміром, шляхом застосування до неї, з 01.01.2025 обрахунку та виплати положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 та виплати з 01.01.2025 у зменшеному розмірі
зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2025 скасувати понижуючі коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії ОСОБА_1 та повернути їй розмір до попереднього рівня її фактичного нарахування в повному обсязі, без будь-яких обмежень максимального розміру, а також, виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025, по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 граничним розміром з 01 січня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати нараховану суму пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром з 01 січня 2025 року і доплатити додаткові кошти з урахуванням виплачених коштів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу здійснили нарахування пенсії в розмірі, який обчислений на виконання рішення суду, із застосуванням до нарахованого розміру пенсії (54003,34 грн) коефіцієнтів при її виплаті відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме - у 2025 році у період дії воєнного стану. Відповідно законних підстав очікувати застосування до позивача іншого регулювання, ніж передбачено вищезазначеними актами, та у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 19 Конституції України, не було, відтак докази порушення прав позивача, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, відсутні. Таким чином, Головне управління з квітня 2021 року позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат. Фінансування Документ сформований в системі зазначених виплат здійснюється централізовано - Пенсійним фондом України. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді серед іншого на: виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат; погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. В бюджеті Головного управління відсутні видатки на виплату коштів. В зв'язку з чим вимога щодо виплати до Головного управління є безпідставною, та не підлягає задоволенню.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З 06.01.2003 року і по теперішній час позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України та перебуваю на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - головне управління) і одержую пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262).
05.01.2003 року позивача звільнено у запас у званні «підполковник» з посади «керівник польотами НОМЕР_1 окремої вертольотної бригади (в/ч НОМЕР_2 ) внутрішніх військ МВС України».
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 по справі № 340/425/22 (вступило до законної сили 29.06.2022) головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у липні 2022 проведено перерахунок моєї пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі № 340/6310/23 (вступило до законної сили 05.02.2024) головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у лютому 2024 проведено перерахунок моєї пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 нараховано та виплачують мені пенсію з урахуванням індексації, установленої згідно з постановами Кабінету Міністрів України , без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Після проведення перерахунку пенсії та її виплати відповідачем, розмір нарахованої пенсії склав 27012,88 грн.
Відповідач з 01.01.2025 здійснв нарахування пенсії з урахуванням понижающих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1, та обмежив розмір пенсії до виплати сумою 25207,25 грн.
З метою врегулювання у досудовому порядку свого порушеного права на соціальний захист, гарантований конституційними нормами, зокрема на пенсійне забезпечення, позивачем 22.02.2025 року на адресу головного управління направлено письмове звернення (копія додається) з вимогою виплатити з 01.01.2025 року нараховану пенсію без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», повернути розмір моєї пенсії з січня 2025 року до попереднього розміру.
Однак, в задоволенні клопотання відмовлено, про що свідчить лист головного управління від 27.02.2025 № 1780-1821/Б-04/8-1100/25, відповідно до якого, позивачу повідомляється, що розмір моєї пенсії визначений на виконання постанови КМУ від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та з врахуванням ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-ІХ і тому пенсія виплачена із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів у меншому розмірі.
Свої дії головне управління пояснює виконанням вимог Постанови КМУ від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану."
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262- XII (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою ст. 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02,2022 № 2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
03 січня 2025 року Уряд України прийняв Постанову КМУ № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», яка застосовується з 01 числа того ж місяця і року.
Постанова прийнята на виконання положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Приписами цієї норми Закону 2 встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
За правовим висновком спірні правовідносини підпадають під дію сукупності приписів статті 46 Закону 2 і Постанови, так як позивачу пенсію призначено за Законом.
Застосування приписів Постанови призвело до виплати коштів у меншій сумі, аніж нараховано. Отже, приписи Постанови обмежують виплату нарахованих позивачу коштів граничним розміром.
Так, приписами частини 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону). Отже, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження конституційного права на пенсію.
Часове обмеження права на пенсію відповідає цим вимогам, так як діє упродовж року, протягом якого законодавець щоразу продовжує строк дії воєнного стану.
Право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).
Приписами пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Таким чином, виплату (обмеження виплати) пенсії (складова конституційного права людини і громадянина) можуть здійснювати виключно на підставі норм закону - акту Верховної Ради України.
Зазначений висновок ґрунтується і на висновку Конституційного Суду України у рішенні від 13 грудня 2019 року (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19).
За висновком Конституційного Суду України: «Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008, від 23 червня 2009 року №15-рп/2009» (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 0 травня 2010 року №14-рп/2010).»
Відтак, тільки законом регулюється питання обмеження виплати пенсії.
З огляду на викладене, приписи статті 46 Закону 2 і Постанови суперечать сукупності приписів статей 19, 46 і 92 Конституції України.
Відповідно до приписів частини 4 статті 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, суд не застосовує до спірних правовідносин приписи статті 46 Закону 2 і Постанови, а тому відповідач протиправно з 01 січня 2025 року обмежує виплату нарахованої пенсії граничним розміром.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/2346/25 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/2346/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Сафронова