05 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/25082/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року в адміністративній справі №160/25082/24 (головуючий суддя першої інстанції - Прудник С.В. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000330/1;
визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000638.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000330/1 від 17.06.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000638 від 17.06.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «АТБ-маркет».
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
14.06.2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (надалі «позивач») надало до Одеської митниці (надалі «відповідач») митну декларацію №24UA500500021070U4, зокрема, на наступний товар:
- Товар № 2 Взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, союзка якого має один чи кілька вирізаних отворів: - шльопанці чоловічі, арт. BZSL231017 - 7200 пар. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: Китай. Код 6402993900.
- Товар № 3 Взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, союзка якого має один чи кілька вирізаних отворів: - капці дитячі пляжні, арт.BZSL231116 - 7200 пар. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: Китай. Код 6402993900.
Митна вартість цього товару, заявленого до митного оформлення, становить 1 134 670,27 грн. (27 885,18 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, а саме: № з/п Найменування документа, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України. Найменування документа за митною декларацією, його дата та номер (за наявності) Код документа.
1. декларація митної вартості Декларація митної вартості 1401.
2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3420-YP/CN від 27.12.2019 р. 4104. Специфікація № 237 від 11.01.2024 р. 4103.
3. рахунок-фактура (інвойс) № YBA20240114-2 від 11.01.2024 р. 0380.
4. якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару 3001.
5. за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не подавалися.
6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Автотранспортна накладна № 8102 від 12.06.2024 р. 0730. Коносамент № SZZY24010045B від 14.01.2024 р. 0705. Рахунок № 2406149 від 14.06.2024 р. 3007. Рахунок № 2406150 від 14.06.2024 р. 3007.
7. копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню копія імпортної ліцензії не надавалася імпорт товару не підлягає ліцензуванню.
8. Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 17791 від 21.03.2024 р. 3008.
Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи:
- пакувальний лист б/ від 11.01.2024 р.;
- сертифікат про походження товару №C24MA28QHFJ70013 від 29.02.2024 р.
Проте, 14.06.2024 р. відповідач направив позивачу повідомлення наступного змісту (ідентифікатор повідомлення 7b4d75fb-4d49-4023-add1-9e8585a2a174 (копія додається): «РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантажу. 3) в СМR від 12.06.2024 № 8102 зазначено, що перевізником є Vega Trans, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ "ФОРМАГ"; 4) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня. 5) У пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено що покупець сплачує 100% від суми зазначеної в специфікації протягом 20 днів після отримання документів але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом від 17.06.2024 р. № 1706-1/2024 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також:
- Банківські платіжні документи: swift № б/н від 27.02.2024 р.;
- Копію прайс-листа виробника товару б/н від 28.12.2023р.;
- Копію комерційної пропозиції б/н від 02.01.2024 р.;
- Копію митної декларації країни відправлення № 292120240000028784 від 09.01.2024 р.
- Копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №77346/281923_19 від 14.01.2024 р.
При цьому, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу разом із заявою за вих. №М-2024-6925 від 23.08.2024 р.:
копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 12.08.2024 р.);
копію swift від 27.02.2024 р., що підтверджує оплату товару;
експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-846/2 від 14.08.2024 р.;
копію митної декларації країни відправлення № 292120240000028784 від 09.01.2024 р.;
повторно прайс-лист виробника товару б/н від 28.12.2023 р. (копія);
копію комерційної пропозиції від 02.01.2024 р.;
банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення № 162168 від 25.06.2024 р., № 162172 від 25.06.2024 р. (оригінали);
акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2406150, № 2406149 від 19.06.2024 від ТОВ "ФОРМАГ" до Договору транспортного експедирування № 104670 від 29.05.2023 р. (копії);
копію платіжного доручення в іноземній валюті № 803 від 26.02.2024 р.
Проте, 17.06.2024 р. відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000330/1, і, в результаті такого незаконного коригування сума переплати митних платежів склала 357 463,27 грн.
Так, відповідач повідомив, що митна вартість по товару: - № 2 Взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, союзка якого має один чи кілька вирізаних отворів: - шльопанці чоловічі, арт. BZSL231017 - 7200 пар. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: Китай. Код 6402993900. скоригована за резервним 6-им методом і визначена на рівні 2,8162 дол. США за одиницю. - № 2 Взуття на підошві та з верхом з полімерних матеріалів, союзка якого має один чи кілька вирізаних отворів: - капці дитячі пляжні, арт.BZSL231116 - 7200 пар. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: Китай. Код 6402993900 скоригована за резервним 6-им методом і визначена на рівні 4,8742 дол. США за одиницю.
Через дане рішення 17.06.2024 р. відповідачем було направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000638.
Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
В частині 2статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним судом в правовій позиції, сформованій та висловленій у таких постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року.
Так, в рішенні UA500500/2024/000330/1 відповідачем зазначені підстави, у зв'язку з якими відповідачем відмовлено у митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості Товару.
Проте, жодна із вказаних у рішенні № UA500500/2024/000330/1 підстав не відповідає випадкам, встановленим ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості, що підтверджується нижченаведеним.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару».
З цього приводу варто зазначити наступне.
Згідно з пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв'язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Поставка Товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 27.12.2019 р. № 3420-YP/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD (Китай) (Постачальник).
Відповідно до п. 2.3. Контракту № 3420-YР/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-NINGBO, Китай (у відповідності до «Інкотермс 2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. В специфікації № 237 від 11.01.2024 р. до вищевказаного контракту, умови щодо поставки та упаковки не змінювалися (FOB Нінгбо / FOB Ningbo).
Отже, умовами Контракту № 3420-YР/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.
Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Слід зазначити, що розглядаючи подібний спір Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 р. у справі №815/4132/17 (К/9901/11263/18) зазначив: «Посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є також необґрунтованими, з огляду на п. 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року № 14-12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв'язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару».
Розглядаючи подібний спір Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 р. у справі № 815/3142/17 (К/9901/789/18) зазначив: «Звідси випливає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, пунктами 3.2, 5.1. контракту №2015/10/28 від 28.10.2015 року між позивачем та «FOSHN FORTUNE IMPORT&ЕХРОRТ TRADE CO., LTD» (КНР) передбачають включення до ціни товару вартості тари, упаковки, палетів та маркування, а також те, що, вказана в інвойсах ціна товару включає вартість піддонів. Цим спростовується твердження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (зокрема контракті) будь-якої інформації щодо включення до складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Законодавство не містить вимог щодо обов'язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням».
Щодо зазначеної митним органом підстави: «2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантажу».
З цього приводу варто зазначити наступне.
Позивач, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, надав митному органу наступні документи, що підтверджують витрати на транспортування: - Разом із листом від 17.06.2024 р. за вих. № 1706 1/2024 копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 77346/281923_19 від 14.01.2024 р. - Разом із митною декларацією № 24UA500500021070U4 від 14.06.2024 р. копію коносаменту № SZZY24010045B від 14.01.2024 р.; - Разом із митною декларацією № 24UA500500021070U4 від 14.06.2024 р. копію автотранспортної накладної № 8102 від 12.06.2024 р.; - Разом із митною декларацією № 24UA500500021070U4 від 14.06.2024 р. копію рахунку на оплату транспортно експедиційних послуг № 2406149 від 14.06.2024 р. від ТОВ «ФОРМАГ», згідно договору транспортного експедирування № 104670 від 29.05.2023 р.; - Разом із митною декларацією № 24UA500500021070U4 від 14.06.2024 р. копію рахунку на оплату транспортно експедиційних послуг № 2406150 від 14.06.2024 р. від ТОВ «ФОРМАГ», згідно договору транспортного експедирування № 104670 від 29.05.2023 р.; - Разом із заявою за вих. № М-2024-6925 від 23.08.2024 р. надавалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2406150, № 2406149 від 19.06.2024 від ТОВ "ФОРМАГ" до Договору транспортного експедирування № 104670 від 29.05.2023 р.; - Разом із заявою за вих. № М-2024-6925 від 23.08.2024 р. надавалися платіжні інструкції № 162168 від 25.06.2024 р. та № 162172 від 25.06.2024 р., що підтверджують оплату транспортних послуг.
Тобто, надані позивачем документи, дозволяли визначити транспортні витрати, а отже, і митну вартість товару, вважаємо, що жодних розбіжностей в документах не було, ознак підробки документи не мали, всі необхідні документи були вчасно надані.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «3) в СМR від 12.06.2024 № 8102 зазначено, що перевізником є Vega Trans, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ "ФОРМАГ"».
З цього приводу необхідно зазначити наступне.
Позивач повідомляв відповідача, що згідно з п. 2.1.1. № 104670 від 29.05.2023р., укладеного між ТОВ «АТБ Маркет» та ТОВ «Формаг» - експедитор зобов'язаний «здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою». Разом з Листом № 1706-1/2024 від 17.06.2024р. до митного оформлення було надано Заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 77346/281923_19 від 14.01.2024р.
Тобто жодних розбіжностей в документах не було.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «4) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня».
З цього приводу необхідно зазначити наступне.
Позивач разом із Листом № 1706-1/2024 від 17.06.2024р. та заявою № М-2024-6925 від 23.08.2024 р. надав до митного оформлення копію митної декларації країни відправника № 292120240000028784 від 09.01.2024 року.
Тобто, всі необхідні документи були вчасно надані, і жодних розбіжностей в документах не було.
Щодо перекладу митної декларації на українську мову.
Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів». Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів. митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є незаконними та безпідставними.
Щодо зазначеної митним органом підстави: «5) У пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено що покупець сплачує 100% від суми зазначеної в специфікації протягом 20 днів після отримання документів але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи».
Позивач разом з Листом за вих. № 1706-1/2024 від 17.06.2024р. до митного оформлення було надав Swift б/н від 27.02.2024 р. А разом із заявою за вих. №М-2024-6925 від 23.08.2024 р. надав до митного оформлення копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 12.08.2024р.) та платіжне доручення в іноземній валюті № 803 від 26.02.2024 р
Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Суд вважає, що розбіжності були відсутні, так само як і ознаки підробки або не всі відомості. Проте, декларант надав митному органу документи, згідно запиту, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається жодних договорів із третіми особами не укладалося;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися;
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) оплата комісійних винагород не здійснювалася;
4) виписку з бухгалтерської документації Картка рахунку: 63.2 на 12.08.2024 р. - надавалася разом із заявою від 23.08.2024 р. за вих. № М-2024-6925;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів жодних інших договорів, окрім договору на поставку, не укладалося;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару прайс-лист б/н від 28.12.2023р. від продавця оцінюваних товарів надавали разом з Листом № 1706-1/2024 від 17.06.2024 р.;
7) копію митної декларації країни відправлення надавалася експортна декларація № 292120240000028784 від 09.01.2024 р. разом із листом від 17.06.2024 р. за вих. № 1706-1/2024 та заявою від 23.08.2024 р. за вих. №М-2024-6925;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини разом із заявою від 23.08.2024 р. за вих. № М-2024-6925 було надано Експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-846/2 від 14.08.2024 р.
Враховуючи вищезазначене, а також враховуючи документи, які додатково надавалися, суд вважає, що складові митної вартості визначені вірно. Будь-які інші витрати зазначені у ч.10 ст. 58 МКУ покупцем понесені не були.
Відповідно до частини 3 ст. 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
У рішенні № № UA500500/2024/000330/1 відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за другорядними методами, за резервним методом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є незаконним.
Так, у рішенні № UA500500/2024/000330/1 відповідач зазначив наступне. «У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №2 16,2475 дол. США/кг. (МД від 15.10.2020 № UA100030/2020/140524) ніж заявлено декларантом 8,58 дол. США/кг., по товару №3 16,2475 дол. США/кг. (МД від 15.10.2020 № UA100030/2020/140524) ніж заявлено декларантом 7,94 дол. США/кг».
Суд вважає, що у рішенні № UA500500/2024/000330/1 відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення №UA500500/2024/000330/1. Відсутність в митниці інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами не є належною підставою для незастосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а відсутність у митниці необхідних документів не є належною підставою для незастосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.
Отже, наведені у рішенні доводи відповідача не є належним обґрунтуванням для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості відповідно до вимог Митного кодексу України.
За таких обставин митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги ст. 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.
Також необхідно зазначити, що митний орган у рішенні про коригування митної вартості визначає митну вартість товарів з урахуванням рівнів митної вартості товару, раніше визначеної митним органом по товару № 2 за МД від 15.10.2020 №UA100030/2020/140524 та по товару № 3 за МД від 15.10.2020 №UA100030/2020/140524, але залишається невідомим, і в рішенні відсутня інформація, що за цими деклараціями відбулося митне оформлення такого ж самого товару, з такими ж характеристиками, і що митна вартість цього товару не була відкоригована, коригування не оскаржувалося і немає рішення суду, яке набрало законної сили.
Окремо слід звернути увагу, що митні декларації, що були взяті за основу для коригування митної вартості товару датовані 2020 роком, а товар позивача оформлявся у 2024 році, тому, вважаємо, що митний орган взяв за основу неактуальні митні декларації.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивачем протягом 80 днів з дня випуску Товару до відповідача було надано заяву за вих. № М-2024-6925 від 23.08.2024 р. щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та про скасування рішення № UA500500/2024/000330/1 з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, Відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив позивача листом № 7.10-4/28-05-02/13/15675 від 29.08.2024 р.
Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Згідно з ч.1ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000330/1 та картка відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.06.2024 року №UA500500/2024/000638 є протиправними та підлягають скасуванню належать до скасування.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/25082/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/25082/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Сафронова