28 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5265/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. (суддя Садовий І.В) в адміністративній справі №280/5265/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру його пенсії за віком та грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки та із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 16 вересня 2014 р. йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти, яку він фактично не отримував у зв'язку із працевлаштуванням за спеціальністю. З 10 квітня 2025 р. він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка обчислена йому із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки). Також, на виконання положень пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV відповідач повинен виплатити йому грошову допомогу у розмірі десяти його місячних пенсій, однак безпідставно цього не зробив.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Судом:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років із
застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, замість призначення пенсії за віком;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки починаючи з 10 квітня 2025 р. із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачу вже була призначена в 2014 році пенсія за вислугу років, тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки при переведенні його у 2025 р. на пенсію за віком. Також вказано, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах та вихід на пенсію саме із цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Позивачем не дотримані вказані вимоги.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду першої інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 з 16 вересня 2014 р. призначено пенсію за вислугу років згідно із статтею 55 Закону №1788-ХІІ. 10 квітня 2025 р. позивача переведено із пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розрахунок якої здійснено із урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. На відповідне звернення позивача листом від 05 червня 2025 р. № 9398-10062/К-02/8-0800/25 відповідачем роз'яснено, що оскільки йому вже було призначено пенсію за вислугу років, відсутні правові підстави для застосування при обчисленні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням даної пенсії. Додатково повідомлено і про відсутність підстав для призначення та виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Вважаючи протиправними дії щодо обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та протиправною бездіяльність щодо виплати грошової допомоги згідно положень пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинно ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше він звернувся у 2025р., тому при її розрахунку підлягає застосуванню саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 -2024). Щодо грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, то суд виходив з того,
що позивачем дотримано усі встановленні даною нормою вимоги, а саме праця на відповідних посадах на момент виходу на пенсію за віком, наявність необхідного спеціального стажу, відсутність фактичного отримання призначеної у минулому пенсії за вислугу років.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо показника середньої заробітної плати при розрахунку розміру пенсії за віком слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17 вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 даного Закону.
Наявними в матеріалах справи копіями листа відповідача від 05 червня 2025 р. та протоколу №1065 від 23 вересня 2014 р. підтверджується, що 16 вересня 2014 р. позивачу була призначена пенсія за вислугу років згідно п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику освіти.
Оскільки за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше у 2025 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку її розміру, застосуванню підлягав саме показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки (2022 - 2024).
Щодо грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій слід зазначити наступне.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом па день її призначення.
Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 р. у справі №200/854/19-а сформулював наступний правовий висновок: "Норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної даним пунктом грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: 1) станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 2) пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили); 3) станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах."
Тобто, для отримання вказаної допомоги, зокрема, необхідним є призначення особі пенсії за віком вперше, та не призначення і неотримання до цього будь - якого іншого виду пенсії.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 05 березня 2025 р. у справі №280/5256/22.
Як вбачається з отриманої апеляційним судом від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання вимог ухвали від 13 січня 2026 р. інформації, призначена позивачу з 16 вересня 2014 р. пенсія за вислугу років, була виплачена на його банківський рахунок 24 жовтня 2014 р. у розмірі 1 881,16 грн. На рахунок Пенсійного фонду повернуто 1254,11 грн., залишок отриманих коштів складає 627,05 грн.
Отже, до призначення позивачу у 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він отримав суму пенсії за вислугу років, відтак відсутні підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В зв'язку із чим, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підлягає частковому задоволенню, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з підстав, передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, із прийняттям нового рішення у відповідній частині.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. в адміністративній справі №280/5265/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти його місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. в адміністративній справі №280/5265/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 січня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш