Головуючий у суді першої інстанції: Фінагєва І.О.
06 лютого 2026 року місто Київ
справа № 369/6793/25
провадження №22-ц/824/6637/2026
Київський апеляційний в складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Не погоджуючись з рішенням суду, 20 грудня 2025 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята судом оскільки при поданні апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.
Матеріали справи містять копію посвідчення ОСОБА_4 , відповідно до якого, останній є учасником бойових дій.
Разом з тим, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-V1).
Статтею 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ІДПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс 19) дійшла наступних висновків:
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIучасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-ХІІ.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11 -795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Предметом даного позову є зменшення розміру аліментів, що не пов'язано з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.
Тому підстави для застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Відповідно до частини першої частини Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судовий збір який підлягав сплаті під час звернення з позовом становив 1211,20 грн (17 837,01 грн. * 1,5 % = 267,55 грн).
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1 816,80 грн. (1211,20 *150% = 1 816,80 грн. )
Таким чином, особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3 633,60 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /Солом'янський район/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст.185,356,357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Стрижеус А.М.