Справа №757/34066/25-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/4509/2026
6 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Стремецької Анастасії Олександрівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення 3% річних та втрат від інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,
встановив:
рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
На вказане рішення суду 13 листопада 2025 року представник Державної казначейської служби України - Стремецька А.О. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
20 листопада 2025 року матеріали справи витребуванні з Печерського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 21 січня 2026 року.
Однак апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги докази оплати судового збору не додані, а у поданій апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення Державної казначейської служби України від сплати судового збору, з посиланням на те, що Державна казначейська служба України є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи, утримується за рахунок державного бюджету.
Також представник відповідача зазначає, що згідно з Указом Президента від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан в Україні, який діє наразі. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року №590 затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою України в особливому режимі в умовах воєнного стану, пунктом 19 якого визначена черговість здійснення платежів Державною казначейською службою України та її територіальними органами, згідно якої сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Державній казначейській службі своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті,
суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для звільнення Державної казначейської служби України від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Державною казначейською службою України не наведені виключні обставини, які можуть стати підставою для звільнення від сплати судового збору або для відстрочення оплати судового збору, тому у задоволенні клопотання відмовляється.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги юридичною особою на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідач оскаржує рішення суду, яким стягнуто на користь позивача 3 % річних в розмірі 2 631грн 32 коп. та інфляційні втрати від простроченої суми грошового зобов'язання за період з 4 червня 2024 року до 29 червня 2025 року у сумі 13 067грн 96 коп., судовий збір за ці позовні вимоги підлягав оплаті у розмірі 1 211грн 20 коп., тому судовий збір за подання апеляційної скарги становить 1 453грн 44 коп. (1 211грн 20 коп. х 150%) х0,8.
Враховуючи викладене, Державній казначейській службі України необхідно оплатити судовий збір у сумі 1 453грн 44 коп., а її представнику - Стремецькій А.О. направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
- розрахунковий рахунок UA548999980313101206080026010
- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101
- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
- ЄДРПОУ 37993783
- код банку отримувача 899998
- код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
у задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Стремецької Анастасії Олександрівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши представнику відповідача п'ять днів з дня отримання копії ухвали для надання документу про оплату судового збору.
У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута Стремецькій Анастасії Олександрівні .
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя