05 лютого 2026 року місто Київ
справа № 358/1199/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/3645/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Лебединець Г.С., присяжних: Бибик ҐО.В.. Шлями Г.О., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,-
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просила оголосити померлим її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. Днем його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцем смерті - населений пункт Мар'їнка, Покровського району Донецької області, Україна.
Заява обгрунтована тим, що її син ОСОБА_2 з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист незалежності та суверенітету держави.
У січні 2023 року заявниця отримала сповіщення, що її син, вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, зник безвісті 16 січня 2023 року у населеному пункті Мар'їнка Покровського району Донецької області.
Актом проведення службового розслідування за фактом зниклого безвісті військовослужбовця визнано, що зникнення безвісті, зокрема, ОСОБА_2 відбулося під час виконання бойового завдання.
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісті за особливих обставин, ОСОБА_2 числиться безвісті зниклим.
25 січня 2023 року на підставі її заяви було зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України. Відомостей про перебування ОСОБА_2 в полоні немає.
У зв'язку з тим, що тривалий час (більше двох років) будь-які відомості про ОСОБА_2 відсутні, вважає, що наявні підстави припускати факт загибелі останнього під час бойових дій.
Вказувала, що оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим необхідно їй для отримання передбачених законодавством виплат та оформлення спадщини.
Посилаючись на наведене, заявниця ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року заяву задоволено.
Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який народився в м. Богуслав Київська область, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданого органом 3221, дата видачі 22 травня 2018 року, який зник близько 12 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мар'їнка Покровського району, Донецької області під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з дати набрання рішенням законної сили.
Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати місто Мар'їнка, Покровського району, Донецької області, Україна.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи не має жодного доказу, який би міг підтвердити факт смерті військовослужбовця. За матеріалами справи, заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті фізичної особи - військовослужбовця, посилаючись на матеріали службового розслідування військової частини, відповідно до якого військовослужбовець зник безвісти під час проходження військової служби.
Крім того зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Отже, законодавець визначив можливість оголосити фізичну особу померлою лише після закінчення воєнних дій: за загальним правилом після 2 років від такої дати, а у якості винятку, з урахуванням конкретних обставин, раніше, але у будь-якому разі, не раніше 6 місяців. Саме тому, для правильного вирішення даної справи суд першої інстанції мав встановити, чи розпочався і сплив необхідний строк для оголошення фізичної особи померлою, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України.У даній справі необхідний строк для оголошення фізичної особи померлою, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, не розпочинався, а відтак, право на звернення до суду з відповідною заявою не виникало.
Вказує, що судом не встановлено чи відноситься населений пункт Мар'їнка Покровського району Донецької області до територій, на якій ведуться бойові дії та чи являється дана територія окупованою на теперішній час.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, які дають підстави для обгрунтованого припущення щодо загибелі ОСОБА_2 під час бойових дій. У судовому засіданні з'ясовувалося, що активні бойові дії у районі населеного пункту Мар'їнка Покровського району Донецької області відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року велися у період із 24 лютого 2022 року по 16 січня 2025 року. Таким чином, на момент оголошення ОСОБА_2 померлим, минуло більше 6 місяців від дати припинення активних бойових дій.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 16 січня 2023 року з ОСОБА_5 були разом на позиції (у квартирі), після того як російські солдати оточили їх позицію, почали у вікна кидати гранати, все почало горіти та вони почали вистрибувати з вікна; всі були на купі, а ОСОБА_5 був у ямі. Свідка російські солдати взяли у полон та сказали, що всіх розстріляли, в тому числі і ОСОБА_6 . Особисто мертвим ОСОБА_6 не бачив.
Представник Міністерства оборони України не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення заявника та її представника, свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_4 .
Відповідно до сповіщення сім'ї №3/52 від 23.01.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 16 січня 2023 в н.п. Мар'їнка Покровського району Донецької області (повідомлення з в/ч НОМЕР_1 №108 від 23.01.2023).
Відповідно до витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 09.06.2022 №162, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини.
Згідно копії наказу командира ВЧ НОМЕР_5 від 23.04.2023 №1288, за результатами проведеного службового розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли 16.01.2023 зникненню безвісти під час виконання бойового завдання військовослужбовця ОСОБА_2 визнано, що зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язано з виконанням службових обов'язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Згідно витягу з журналу ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_1 за 16.01.2023 - в період часу з 12:00 - 21:00 противник проводив штурмові дії у н.п. Мар'їнка, внаслідок чого, зокрема, солдат ОСОБА_2 , безвісти зник.
Згідно Акту проведення службового розслідування за фактом зниклого безвісті військовослужбовця від 19.03.2023 року та 23.04.2023 року, визнано, що зникнення безвісти, зокрема, військовослужбовця ОСОБА_2 відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язано з виконанням службових обов'язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
З копії Витягу з ЄРДР, вбачається, що 25.01.2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.01.2023 року було зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання військових завдань в с. Мар'їнка Покровського району Донецької області. В ЄРДР зареєстровано за № 12023111030000285.
Листом від 21.03.2023 командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив ОСОБА_7 (рідна сестра ОСОБА_2 ), що ОСОБА_2 має статус особи, безвісти зниклої під час захисту Батьківщини в районі н.п. Мар'їнка Донецької області. Станом на надання відповіді вказаний населений пункт знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, тому проведення пошуково-рятувальних заходів неможливе.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250609-1785 від 09.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти на території бойових дій.
Згідно відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» №08-11/26300 від 05.08.2025, в реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави агресора відсутня інформація про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у полоні.
Задовольняючи заяву про оголошення особи померлою, суд першої інстанції вважав встановленими та доведеним, що син заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією в особливий період (воєнний стан), зник безвісти 16.01.2023 в н.п. Мар'їнка Покровського району Донецької області під час проведення штурмових дій противника на позиції ЗСУ. Надані суду докази не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , що дає суду підстави зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок виконання ним обов'язків військової служби.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 30.04.2025 № 779, датою початку бойових дій у Мар'їнській територіальні громаді є 24.02.2022, датою завершення бойових дій є 16.01.2025. Таким чином, місто Мар'їнка з 17.01.2025 офіційно визнано тимчасово окупованою територією України.
У зв'язку із чим, на момент звернення до суду з цією заявою сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме з моменту закінчення бойових дій у місці загибелі військовослужбовця, тому заявницею дотримано строк для звернення до суду із даною заявою.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанову Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження № 61-14338св23)).
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_4 .
Відповідно до витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 від 09.06.2022 №162, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини.
Відповідно до сповіщення сім'ї №3/52 від 23.01.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 16 січня 2023 в н.п. Мар'їнка Покровського району Донецької області (повідомлення з в/ч НОМЕР_1 №108 від 23.01.2023).
Згідно витягу з журналу ведення бойових дій ВЧ НОМЕР_1 за 16.01.2023 - в період часу з 12:00 - 21:00 противник проводив штурмові дії у н.п. Мар'їнка, внаслідок чого, зокрема, солдат ОСОБА_2 , безвісти зник.
Згідно Акту проведення службового розслідування за фактом зниклого безвісті військовослужбовця від 19.03.2023 року та 23.04.2023 року, визнано, що зникнення безвісти, зокрема, військовослужбовця ОСОБА_2 , відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язано з виконанням службових обов'язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
З копії Витягу з ЄРДР, вбачається, що 25.01.2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.01.2023 року було зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання військових завдань в с. Мар'їнка Покровського району Донецької області. В ЄРДР зареєстровано за № 12023111030000285.
Листом від 21.03.2023 командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив ОСОБА_7 (рідна сестра ОСОБА_2 ), що ОСОБА_2 має статус особи, безвісти зниклої під час захисту Батьківщини в районі н.п. Мар'їнка Донецької області. Станом на надання відповіді вказаний населений пункт знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, тому проведення пошуково-рятувальних заходів неможливе.
Як вбачається з наказу Командира військової частини НОМЕР_5 (з основної діяльності) від 23.04.2023 року № 1288 «Про результати проведення службового розслідування», в ході службового розслідування було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12 год. 30 хв. внаслідок артилерійського обстрілу та стрілецького бою з військовими зс рф, в н.п. Марїнка Донецької області, на позиції «Скорпіон» бойова група аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 потрапила в оточення, зв'язок було утрачено, особовий склад з бою не повернувся, зокрема: солдат ОСОБА_2 . По списках загиблих, поранених та полонених не проходить. Зі слів товаришів, свідків, які б підтвердили факт загибелі на полі бою немає, місцезнаходження не відоме.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250609-1785 від 09.06.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти на території бойових дій.
Згідно відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» №08-11/26300 від 05.08.2025, в реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави агресора відсутня інформація про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у полоні.
Наявні у справі докази не містять викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 в зазначену дату, а лише вказують на втрату зв'язку з особовим складом військової частини, неповернення з полю бою, що обумовлює можливість вважати його таким, що зник безвісти.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обставини справи дають підстави припускати смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин.
Відтак, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.
Вирішуючи справу, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про оголошення фізичної особи померлою без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України -задовольнити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: