Справа № 640/21862/20
іменем України
06 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД" до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 46163/41349048/2 від 28.08.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 146 від 31.07.2020 ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» № 146 від 31.07.2020 датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Справа у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянута не була.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 (в редакції Закону України №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
Так, за результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, адміністративна справа №640/21862/20 передана на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 року, дану адміністративну справу передано на розгляд судді Печеному Є.В.
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Печеного Є.В. від 17.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/21862/20; ухвалено замінити відповідача у справі № №640/21862/20 з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011); ухвалено розпочати розгляд справи спочатку; ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 10.01.2026 виправлено описку в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року, шляхом вказання вірного найменування позивача - "Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД" замість помилково вказаного - "Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Пошив ТД"".
Відповідно до позовної заяви, ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Вказує, що фактичну господарську операцію (придбання та подальшу поставку металопродукції) підтверджено належними первинними документами.
Зазначає, що на вимогу контролюючого органу позивач подав повний пакет документів, які дають змогу встановити реальність операцій.
Стверджує, що спірне рішення є формальним, містить загальну фразу про «ненадання документів» без конкретизації, які саме документи відсутні або чому надані документи не відповідають вимогам.
Посилається на те, що рішення порушує принцип правової визначеності та не відповідає вимогам обґрунтованості, передбаченим статтею 2 КАС України;
Вважає належним та ефективним способом захисту є скасування спірного рішення та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 146 датою її фактичного подання.
Відповідач 1 у відзиві на позов заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що: реєстрація податкових накладних здійснюється з урахуванням автоматизованого моніторингу відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165;
позивач не надав повного комплекту документів, передбачених Порядком № 520, у зв'язку з чим комісія правомірно відмовила у реєстрації; позовні вимоги про зобов'язання зареєструвати податкову накладну фактично спрямовані на втручання суду в дискреційні повноваження контролюючого органу.
Відповідач 2 у відзиві, зокрема, зазначає, що: спірним у справі є рішення комісії регіонального рівня; зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну можливе лише за наявності належних підстав, яких у даному випадку немає; обов'язок доказування правомірності спірного рішення, на думку відповідача 2, виконаний.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.
Позивач здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі металопродукцією.
Між позивачем (продавець) та ТОВ «МЕТАЛ ІМПОРТ» (покупець) укладено договір поставки № 01/07-1 від 01.07.2020, за умовами якого позивач зобов'язався поставити металопродукцію, а покупець - прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору покупець перерахував позивачу грошові кошти (попередню оплату), що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» від 31.07.2020 року, та здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 1223 від 31.07.2020 і товарно-транспортною накладною № Р1117 від 31.07.2020 року.
У зв'язку з отриманням оплати та постачанням товару позивач, як платник ПДВ, склав податкову накладну № 146 від 31.07.2020 та 12.08.2020 подав її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).
Згідно з квитанцією від 12.08.2020 податкову накладну № 146 прийнято, але її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України; у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
У квитанції зазначено, що: код товару за УКТ ЗЕД 7210 відсутній в таблиці даних платника податку як такий, що постачається на постійній основі; обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, збільшеного у 1,5 рази; податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; платнику запропоновано надати пояснення та копії документів.
На виконання зазначеної пропозиції позивач подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції, а саме, зокрема: договір поставки № 01/07-1 від 01.07.2020 року; рахунок № 1042 від 31.07.2020 року; банківську виписку по рахунку ТОВ «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» від 31.07.2020 року; видаткову накладну № 1223 від 31.07.2020 року; товарно-транспортну накладну № Р1117 від 31.07.2020 року; первинні документи щодо придбання відповідного товару у ТОВ «БУД-ВЕРТИКАЛЬ» (видаткові накладні, договір, рахунки тощо).
Рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, № 46163/41349048/2 від 28.08.2020 (далі - спірне рішення) позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 146 від 31.07.2020 року.
У спірному рішенні як підставу відмови зазначено «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, накладних тощо».
Конкретного переліку документів, які вважаються не наданими, рішення не містить.
Вважаючи спірне рішення протиправним, таким, що прийняте без належного мотивування та з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Оцінивши доводи сторін і дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій чи бездіяльності.
Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб'єкт владних повноважень при їх прийнятті.
Такий підхід послідовно відображено у практиці Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; ї) виключено; й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (тут і далі - Порядок № 1165 у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а також Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (тут і далі - Порядок № 520 у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Так, пункт 11 Порядку № 1165 встановлює, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (тут і далі - Порядок № 1246 у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пункт 19 цього Порядку передбачає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Верховний Суд у низці постанов, зокрема: від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18; від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18; від 10.04.2020 у справі № 819/330/18; від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а; від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20; від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 сформував такі ключові правові висновки: рішення комісій контролюючих органів про відмову в реєстрації ПН/РК мають бути чітко мотивованими, містити конкретне зазначення: які саме документи не подано платником; чому подані документи є недостатніми або неналежними; які норми законодавства порушено.
Шаблонні формулювання на кшталт «ненадання документів» без конкретизації переліку документів не відповідають вимогам законності та обґрунтованості адміністративного акта й порушують принцип правової визначеності.
Моніторинг відповідності ПН/РК критеріям ризиковості є превентивним інструментом боротьби з фіктивним податковим кредитом і не може підміняти собою за змістом документальну перевірку реальності господарських операцій. Контролюючий орган у межах процедури зупинення реєстрації не вправі робити висновки, які виходять за межі наданих платником документів, без проведення передбачених ПК України перевірок.
Суд враховує також, що у вказаних постановах Верховний Суд неодноразово наголошував: неконкретизовані вимоги у квитанції про зупинення реєстрації ПН і загальні формулювання у рішенні про відмову ставлять платника у стан правової невизначеності та створюють передумови для негативної дискреції з боку контролюючого органу.
Так, як убачається з квитанції від 12.08.2020 року, реєстрацію податкової накладної № 146 зупинено у зв'язку з відповідаєністю операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (обсяг постачання перевищує обсяг придбання, код товару відсутній у таблиці даних платника) з пропозицією надати пояснення та копії документів.
При цьому, у квитанції не зазначено конкретного переліку документів, які контролюючий орган вважає необхідними з урахуванням характеру господарської операції (поставка металопродукції).
Вона містить лише загальне посилання на необхідність подання пояснень та копій документів.
Це відповідає типові ситуації, яку Верховний Суд уже неодноразово визнавав такою, що створює правову невизначеність для платника.
Позивач, реагуючи на квитанцію, подав до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та пакет документів, який, по суті, охоплює всі елементи господарської операції: договір поставки; рахунок, платіжні документи; видаткова накладна, товарно-транспортна накладна; первинні документи щодо придбання товару у постачальника.
Факт подання таких документів контролюючим органом не заперечується, що підтверджується матеріалами справи.
Незважаючи на це, у спірному рішенні № 46163/41349048/2 від 28.08.2020 як підставу відмови в реєстрації зазначено «ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, накладних тощо» без будь-якої конкретизації: які саме документи Комісія вважає ненаданими; яких саме відомостей не вистачає для прийняття позитивного рішення; чому надані позивачем документи є неналежними або складеними з порушенням законодавства.
Така форма рішення повністю відповідає тим «шаблонним» формулюванням, які Верховний Суд неодноразово визнавав такими, що не відповідають вимогам обґрунтованості та правової визначеності (наприклад, постанови від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20).
Відповідач 1 у відзиві обмежився загальними твердженнями про ненадання «повного комплекту документів», але не навів конкретного аналізу тих документів, які справді були подані, і не пояснив, чому саме вони не дозволяють встановити реальність господарської операції.
За наведених обставин і правових підстав, суд доходить висновку, що: квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 146 не забезпечила позивачу достатньої визначеності щодо переліку документів, які необхідно подати; позивач фактично надав документи, які охоплюють усі ключові елементи операції; спірне рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 46163/41349048/2 від 28.08.2020 має шаблонний характер, не містить достатньої мотивації й не відповідає вимогам Порядку № 1165, Порядку № 520, а також принципам, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України.
З огляду на частину другу статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, Відповідач 1 не надав суду переконливих доказів того, що спірне рішення прийняте з дотриманням усіх вимог законодавства та що поданих позивачем документів було недостатньо.
Отже, суд приходить до висновку про протиправність та необґрунтованість рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 46163/41349048/2 від 28.08.2020, яке підлягає скасуванню.
Щодо способу судового захисту - зобов'язання зареєструвати податкову накладну, то суд має зазначити про таке.
Позивач, окрім вимоги про скасування спірного рішення, заявив похідну вимогу - зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 146 від 31.07.2020 датою її фактичного подання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина друга цієї статті передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина друга статті 245 КАС України надає суду право, у разі задоволення позову, ухвалити рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії;
інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Як уже зазначалося вище, пункт 19 Порядку № 1246 прямо передбачає, що податкова накладна, реєстрацію якої було зупинено, підлягає реєстрації, зокрема, на підставі рішення суду.
Отже, судове рішення про реєстрацію конкретної податкової накладної є самостійною й достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
Верховний Суд у низці постанов (зокрема від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, а також у більш новій практиці - у справах № 360/3253/20, № 320/3484/21) послідовно зазначає, що: зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну є належним та ефективним способом судового захисту; таке зобов'язання не є втручанням у дискреційні повноваження, якщо суд уже встановив відсутність законних підстав для відмови в реєстрації; формальне скасування рішення без вирішення питання про реєстрацію податкової накладної призводить до необхідності повторних звернень до суду й не відповідає принципу ефективного судового захисту.
Доводи відповідачів про те, що реєстрація податкової накладної належить до дискреційних повноважень ДПС, суд відхиляє з огляду на таке.
Дискреція передбачає наявність у органу кількох законних варіантів поведінки у межах наданих повноважень.
У випадку, коли суд установив відсутність визначених законом підстав для відмови в реєстрації ПН, у контролюючого органу фактично не залишається альтернативи: єдиним законним варіантом поведінки є реєстрація податкової накладної.
Зобов'язання здійснити таку реєстрацію є не втручанням у дискрецію, а формою реалізації судового рішення.
Суд бере до уваги, що на момент ухвалення цього рішення не існує жодних інших чинних рішень, які б становили самостійну перешкоду для реєстрації податкової накладної № 146, окрім спірного рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 46163/41349048/2.
Скасування цього рішення в поєднанні із прямим зобов'язанням ДПС України зареєструвати податкову накладну забезпечує остаточне вирішення спору між сторонами та повне відновлення порушеного права позивача.
Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 146 від 31.07.2020 датою її фактичного подання на реєстрацію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.
Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
З огляду на викладене вище, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи характер спору та те, що спірне рішення прийнято ГУ ДПС у м. Києві, а обов'язок з реєстрації податкової накладної покладається на ДПС України як центральний орган, суд вважає за доцільне стягнути суму судового збору з ДПС України.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 46163/41349048/2 від 28 серпня 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» № 146 від 31 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» № 146 від 31 липня 2020 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МЕТАЛ ТД" (вул. Стеценка, 19/68,м. Київ,04128 , код ЄДРПОУ - 41349048)
Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ 116, м. Київ,04116 , код ЄДРПОУ - 44116011) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)
Головуючий суддя Є.В. Печений