Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 лютого 2026 р. Справа № 520/22820/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача - Наталія Акерман, 20.06.2025 через систему Електронний суд звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 по справі №520/22820/24.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішення суду в даній справі на даний час є невиконаним відповідачем в повному обсязі, компенсацію втрати частину доходу позивачу не виплачено. У зв'язку із чим, на думку представника позивача, наявні всі підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання боржника надати до суду звіт про виконання рішення суду в даній справі. Представник позивача додатково зауважив на тому, що з травня 2025 року відповідно до ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою, поданою установою уповноваженого банку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025. Встановлено новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про часткове виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 в частині здійсненні нарахування компенсації втрати частини доходу згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 та поновлення виплати пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту в частині здійснення виплати компенсації втрати частини доходу згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 - три місяці з дня отримання копії даної ухвали.
29.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду звіт про виконання рішення суду у справі №520/22820/24, згідно якого відповідачем зазначено, що ним вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення №520/22820/24. Заявник зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №520/22820/24 з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №520/22820/24, про зобов?язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою, поданою установою уповноваженого банку, виплату пенсії ОСОБА_1 з грудня 2025 переведено до банківської установи АТ «ОЩАДБАНК».
Також, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 №520/22820/24, про зобов?язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з березня 2014 року по лютий 2018 року, ОСОБА_1 нарахована компенсація втрати частини доходу за період з березня 2014 по лютий 2018 у розмірі 1761 гривня 87 копійок.
У грудні 2025 ОСОБА_1 через поточний рахунок банківської установи АТ «ОЩАДБАНК» нараховані до виплати кошти:
- 50392,63 грн., з них: пенсія за період 01.11.2024 по 30.11.2025 у розмірі 24102,00 грн., доплата пенсії за період з 01.10.2022 по 13.12.2023 у розмірі 13049,51 грн. та компенсація втрати частини доходу у розмірі 11479,25 грн. (на виконання рішення суду від 11.05.2023 у справі №520/6635/23 з урахуванням ухвали про роз?яснення судового рішення від 10.12.2024 №520/6635/23), компенсація втрати частини доходу у розмірі 1761,87 грн. (на виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 №520/22820/24);
- 9955,00 грн. доплата пенсії за період 01.11.2021 по 30.09.2022 (на виконання рішення суду від 11.05.2023 у справі 520/6635/23 з урахуванням ухвали про роз?яснення судового рішення від 10.12.2024 №520/6635/23);
- 1854,00 грн. пенсія за грудень 2025 року.
Також, ГУ ПФУ в Харківській області заявило клопотання, згідно якого просило у разі неприйняття звіту, не накладати штраф на керівника суб'єкта владних повноважень або звільнити від його сплати.
Відповідно до даних КП ДСС, справа №520/22820/24 перебуває на розгляді в Другому апеляційному адміністративному суді.
Згідно, ч.3 ст. 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Проаналізувавши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.01.2026 про виконання рішення суду у справі №520/22820/24, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою, поданою установою уповноваженого банку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою, поданою установою уповноваженого банку. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 520/22820/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з березня 2014 року по лютий 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з березня 2014 року по лютий 2018 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 520/22820/24 - залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі №520/22820/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою, поданою установою уповноваженого банку.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до Харківського окружного адміністративного суду подано звіт про виконання судового рішення, зі змісту якого відповідачем зазначено, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі №520/22820/24 нарахована компенсація втрати частини доходу за період з березня 2014 по лютий 2018 у розмірі 1761 гривня 87 копійок.
У грудні 2025 ОСОБА_1 через поточний рахунок банківської установи АТ «ОЩАДБАНК» нараховані до виплати кошти, зокрема, компенсація втрати частини доходу у розмірі 1761,87 грн. (на виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 №520/22820/24), що підтверджується витяги з відомості на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки АТ «ОЩАДБАНК», що містяться в матеріалах справи.
Додатково повідомлено, що виплату пенсії ОСОБА_1 з грудня 2025 переведено до банківської установи АТ «ОЩАДБАНК».
Відтак з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вживаються всі можливі заходи для забезпечення виконання рішення суду.
Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідач є територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пенсійного забезпечення, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами і має дотримуватись норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
В той же час, в межах даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для виконання судового рішення.
Суд зазначає, що виконання рішення суду відповідачем залежить не тільки від дій відповідача, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів), присуджених за судовим рішенням. Відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Невиплата в повному обсязі коштів на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю відповідача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Також Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд зазначає про відсутність в діях відповідача вини щодо невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості. Суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.
Отже, встановлення подальшого судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі може призвести лише до встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, але це не призведе до відновлення порушених прав позивача.
Відтак, за наслідками розгляду поданого відповідачем звіту та доданих до нього матеріалів суд дійшов висновку про відсутність у суду підстав для встановлення нового строку подання звіту та про наявність підстав для постановлення ухвали про прийняття звіту.
Щодо клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про прийняття звіту відповідача, то для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підстави відсутні, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 в частині здійсненні нарахування компенсації втрати частини доходу згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 та поновлення виплати пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі №520/22820/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ГОРШКОВА