Справа № 500/4996/24
05 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення та додані до неї матеріали по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 500/4996/24 (далі за текстом - Рішення) визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка виплачується військовим на посадах керівних та інструкторсько-викладацького складу у навчальних частинах, з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу за період з 10.07.2023 року по 10.08.2023 року (далі за текстом - Додаткова винагорода). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву позивача щодо виплати додаткової винагороди, яка виплачується військовим на посадах керівного і інструкторсько-викладацького складу у навчальних частинах відповідно до Наказів МО України № 556 від 26.09.2023 та № 260 від 07.06.2018, і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Представник Військової частини НОМЕР_1 надіслав через систему "Електронний суд" заяву, в якій просив роз'яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року в справі №500/4996/241 в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 розглянути заяву позивача щодо виплати додаткової винагороди, яка виплачується військовим на посадах керівного і інструкторсько-викладацького складу у навчальних частинах відповідно до Наказів МО України № 556 від 26.09.2023 та № 260 від 07.06.2018, і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Заперечення на заяву про роз'яснення судового рішення позивачем не було надано до суду.
За змістом частини третьої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, враховуючи те, що розгляд даної справи в здійснений в порядку письмового провадження, а також відсутня необхідність розгляду питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця, суд вважає за можливе розглянути заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.13 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі 638/11634/17.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету чи способу виконання рішення.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст, зокрема, його розширювати чи доповнювати.
У цьому випадку доводи заявника загалом зводяться до процедури виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2025, тобто конкретного способу виконання даного судового рішення.
Суд зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 500/4996/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка виплачується військовим на посадах керівних та інструкторсько-викладацького складу у навчальних частинах, з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу за період з 10.07.2023 року по 10.08.2023 року (далі за текстом - Додаткова винагорода). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву позивача щодо виплати додаткової винагороди, яка виплачується військовим на посадах керівного і інструкторсько-викладацького складу у навчальних частинах відповідно до Наказів МО України № 556 від 26.09.2023 та № 260 від 07.06.2018, і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Заявлені вимоги щодо роз'яснення судового рішення, за своєю суттю є не роз'ясненням судового рішення з огляду на його недосконалість (нечіткість/незрозумілість), а, фактично, викликають необхідність додаткового надання судом правової оцінки, або дублювання вже наявних у постанові висновків.
При цьому, суд не визначає, яке рішення повинен прийняти відповідач, позаяк Військова частина НОМЕР_1 при вирішенні питання щодо виплати додаткової винагороди користуються певною свободою розсуду, тобто, наділені дискреційними повноваженнями.
Разом з тим, непогодження з мотивами прийняття судового рішення складає підстави для його судового оскарження, а не роз'яснення.
То ж, у сукупності наведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в даній адміністративній справі слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254 КАС України, суд
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в даній адміністративній справі - відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 05 лютого 2026 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.