03 лютого 2026 року м. Суми Справа № 480/8423/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Під час проходження служби відповідач отримав речове майно, строк носіння якого не закінчився, вартість (з врахуванням зносу) якого становить 5045,52 грн. Відповідач самовільно залишив військову частину з наданим йому речовим майном та не відшкодував його вартість відповідачу.
Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача 5045,52 грн в якості відшкодування шкоди заподіяної державі не належним виконанням обов'язків військової служби.
Судом було відкрито провадження у справі 06.11.2025 (суддя Кравченко Є.Д.).
У зв'язку зі звільненням судді Кравченка Є.Д. керівником апарату суду видано розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ. Справа була розподілен на суддю Сидорука А.І.
16.01.2026 судом було прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 03.02.2026 на 11 год. 00 хв. Оскільки суду було не відомо місце реєстрації відповідача, то з урахуванням норми ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України
Відповідача було повідомлено про розгляд справи, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та направлено йому повістку з копією ухвали на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві. Судом перевірено факт розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Тому відповідач про розгляд справи, у відповідності до норми ст.251 КАС України, повідомлений належним чином, незважаючи на повернення ухвали та повістки про виклик до суду.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, як і не подав доказів сплати суми боргу. Тому суд на підставі ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом обставини.
Згідно з наказом позивача від 17.12.2024 № 358 відповідач з 17.12.2024 прийняв справи, посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних летальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 3 стрілецького батальйону та присутупив до виконання службових обов'язків.
Відповідач був відсутній на службі, а тому позивачем було проведено службове розслідування щодо такого факту, за результатами якого позивачем складено акт та прийнято наказ від 20.05.2025 № 1370. Згідно з наказом відповідач не прибув на консультацію до Військової частини НОМЕР_2 та не повернувся до місця тимчасового розташування підрозділу позивача до населеного пункту АДРЕСА_1 та відсутній без поважних причин з 28.03.2025 до теперішнього часу. За самовільне залишення відповідачем військової частини - позивача та порушення вимог статутів позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до наказу позивача від 21.08.2025 № 1921 майно речової служби, закріплене за відповідачем, було втрачене внаслідок неналежного виконання ним обов'язків військової служби. За втрату військового майна позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності у сумі 5045,52 грн.
13.10.2025 позивач направив відповідачу лист-вимогу про відшкодування шкоди у сумі 5045,52 грн згідно наказу позивача від 21.08.2025 № 1921.
Висновки суду. Мотиви висновків.
Спірні правовідносини врегульовано, в тому числі, Законом України ''Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб" від 03.10.2019 № 160-ІХ та Інструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, яка затверджена наказом Мінстра оборони України від 29.04.2016 № 232.
Частинами 1 та 2 ст.3 Закону передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
Згідно з п.1 ч.1 ст.6 Закону особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Частинами 1 та ст.7 Закону передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Згідно з приписами частин 1, 2, 6 та 7 ст.8 Закону посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами 3-5 цієї статті та ч.1 ст.12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром, здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира. Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування (частини 1-3 ст.10 Закону).
Відповідно до норми абзацу 12 п.4 розділу ІІІ Інструкції у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Оскільки відповідач отримав речове майно, проте самовільно залишив військову частину та не повернув майно і не відшкодував державі - Міністерству оборони України в особі позивача, кошти за таке майно у сумі 5045,52 грн, його вина доведена, що підтверджується матеріалами службового розслідування, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази скасування наказу позивача від 21.08.2025 № 1921, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч.2 ст. 39 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позовні вимоги суб'єкта владних повноважень задоволені, той факт, що ним не понесено судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-245, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) 5045 (п'ять тисяч сорок п'ять) грн 52 (п'ятдесят дві) коп. шкоди.
3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано суддею 06.02.2026
Суддя А.І. Сидорук