05 лютого 2026 року Справа № 480/9882/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з уточненою позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 28.11.2025 №1755 "Про застосування дисциплінарного стягнення" у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 28.11.2025 № 648 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Сумській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.11.2025 по дату винесення постанови судом.
Ухвалою суду від 12.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що в порушення вимог абзацу 2 частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту, позивач звернувся до суду з пропуском 15-денного строку звернення до суду та клопотання про витребування у позивача додаткової інформації. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 ознайомлений з наказом 28.11.2025. З позовом до суду представник позивача звернувся 29.12.2025, з пропуском встановленого законом строку. вважає, що призов ОСОБА_1 з 29.11.2025 на військову службу не є підставою поновлення строку, оскільки договір з адвокатським об'єднанням ним був укладений 22.11.2025, тобто станом на 28.11.2025 адвокат мав можливість представляти позивача.
Відповідач просить також витребувати у позивача довідку про виплату йому грошового забезпечення за новим місцем служби.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідач вважає, що причини пропуску строку звернення до суду з позовом, вказані у заяві про поновлення строку не є поважними. Перебуванням позивача у м. Лебедин та призов 29.11.2025 на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 не створювала об'єктивної неможливості звернення до суду. У заяві не повідомлено про обставини, які особисто представнику позивача перешкоджали подати позов протягом п'ятнадцяти днів з моменту ознайомлення ОСОБА_1 зі спірними наказами.
Дотримання позивачем строку звернення до суду, наявність поважних причин його пропуску та поновлення досліджувалось судом при відкритті провадження. Позивачем зазначались ті ж самі обставини, на існування яких вказує відповідач. Зокрема призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації з 29.11.2025 та його зайнятість по службі. Оцінка цим обставинам була надана судом, причини пропуску строку визнані поважними та строк звернення до суду поновлено. Підстави для повторної оцінки поважності тих самих причин пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності відсутні. Ніякі інші підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не повідомлені.
Твердження відповідача про можливість представника позивача самостійно звернутися до суду з позовом суд вважає необґрунтованим. Відповідно до вимог КАС України адвокат (адвокатське об'єднання) надає правничу допомогу учасника процесу. Адвокат не наділений повноваженнями вчиняти дії на свій розсуд без узгодження з клієнтом. Договір про надання правничої допомоги був укладений позивачем 22.11.2025, тобто до видання 28.11.2025 наказів, що оскаржуються позивачем. При розгляді клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду призов його на військову службу по мобілізації 29.11.2025 є об'єктивіною перешкодою для узгодження з адвокатом позиції по справі, зокрема необхідності оскарження наказів від 28.11.2025.
Відповідно ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Згідно вимогами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У клопотанні відповідач просить витребувати у позивача довідку про виплату грошового забезпечення за час проходження військової служби по призову за мобілізацією. При цьому не зазначає для підтвердження чи спростування яких обставин, пов'язаних з предметом та підставами позову ОСОБА_1 витребування такої довідки необхідне. Вказує, що грошове забезпечення виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому відсутнє право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту призову на військову службу. Клопотання обґрунтовує посилаючись на ст.119 КЗпП України, якою встановлені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків. Позивач же свої вимоги про стягнення з відповідача серднього заробітку за час вимушено прогулу пов'язує з незаконним на його думку звільненням, що передбачено ст. 235 КЗпП України. Тобто наводить зовсім інші підстави позову.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Соп'яненко