за результатами розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень
подати звіт про виконання судового рішення
06 лютого 2026 р. Р і в н е№460/6967/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
04.02.2026 до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла заява ОСОБА_1 , подана до суду в порядку статтей 382, 382-1 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого 12.05.2025 у справі №460/6967/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №460/6967/25 (далі - рішення суду або судове рішення) суд вирішив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати пенсії із її збільшенням на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 28.02.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 28.02.2025.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 05.12.2025.
Звертаючись до суду з заявою у порядку ст. 382 КАС України, позивач обгрунтовує таку заяву тим, що розрахунок пенсії на виконання рішення суду від 12.05.2025 відповідачем здійснено не правильно, оскільки територіальний орган ПФУ протиправно не врахував 17 років страхового стажу позивача за Списком 1 та розрахунок пенсії з урахуванням березневої індексації мав становити: 52 роки (страховий стаж) - 15 = 37% х 13368.25 (середньомісячний заробіток) = 4946.25 грн (понаднормовий стаж на виконання рішення суду) + 7062.85 (розмір пенсії за віком) = 12009.12 + 170.82 ( Додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост. №112 п.5) = 12179.92 грн. Таким чином зауважує, що різниця в доплаті за понаднормовий стаж становить - 2548.36 грн.
Надаючи оцінку поданій позивачем заяві про встановлення судового контролю та матеріалам цієї адміністративної справи, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказана стаття не визначає чіткого порядку реалізації права особи та можливості суду на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Однак, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду сформованої в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, можливо і після ухвалення судового рішення по суті спору на підставі окремо поданої заяви.
Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.
Окремо необхідно вказати, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішення або після винесення такого, однак суд наділений відповідним правом, а не обов'язком.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а.
На підставі вище наведеного, аналізуючи правові норми статті 382 КАС України, та враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що суд вправі встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як у судовому рішенні за результатами вирішення справи по суті, так і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір по суті.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Позивач, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю вказує на те, що відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/6967/25 проведено не правильний розрахунок його пенсії.
Зокрема позивач зазначає, що територіальний орган ПФУ протиправно не врахував 17 років страхового стажу позивача за Списком 1, у свою чергу розрахунок пенсії з урахуванням березневої індексації мав становити: 52 роки (страховий стаж) - 15 = 37% х 13368.25 (середньомісячний заробіток) = 4946.25 грн (понаднормовий стаж на виконання рішення суду) + 7062.85 (розмір пенсії за віком) = 12009.12 + 170.82 (Додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост. №112 п.5) = 12179.92 грн. Водночас, проведений відповідачем розрахунок пенсії на виконання рішення суду виглядає наступним чином: 52 роки (страховий стаж) - 15 років - 17 років (Список 1) = 20% (страховий стаж) х 11989.47 (середньомісячний заробіток) = 2397.89 грн (доплата за понаднормовий стаж) на виконання рішення суду +6334.40 (основний розмір пенсії) = 8732.29 + 170.82 ( Додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост. №112 п.5) = 8903.11 грн. Таким чином позивач зауважує, що різниця в доплаті за понаднормовий стаж становить - 2548.36 грн.
При цьому, як зазначається позивачем у поданій заяві та доданих до неї документів, рішення у справі в частині перерахунку пенсії виконано. Однак, позивач не погоджується із способом його виконання з підстав, які виходять поза межі даної справи, оскільки під час прийняття рішення у справі №460/6967/25 обставинам, наведеним позивачем у його заяві про встановлення судового контролю, судом оцінка не надавалась.
Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд враховує, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також у межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не доходить висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вирішує ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 382 КАС України), фактично спір щодо зобов'язання відповідача обчислювати розмір пенсії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність, на момент розгляду цієї заяви позивача, об'єктивних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12.05.2025 у справі №460/6967/25, так як суд не встановив протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, а отже у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення суду, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 294, 295, 382, 382-1 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 06 лютого 2026 року
Суддя Олександр МАКСИМЧУК