05 лютого 2026 року м. Рівне№460/22857/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про
визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з врахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення, встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з врахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення, встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення встановленої рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в спірний період відповідач нараховував і виплачував позивачу грошове забезпечення у неналежному розмірі, а саме: грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, а також грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки та щорічної основної відпустки, без врахування індексації грошового забезпечення Вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначено, що індексація грошових доходів військовослужбовців є передбаченою державною гарантією, однак до складу грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та щорічної основної відпустки за останньою штатною посадою, не входить. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 17.05.2025 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка з 01.01.2020 перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2024 № 454 ОСОБА_1 звільнено з військової служби, а наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) №138 від 17.05.2024 - виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 17.05.2024.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24 позов ОСОБА_1 частково задоволено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.05.2024 у розмірі 3980,89 грн щомісячно, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В жовтні 2025 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з заявою, в якій з врахуванням вказаного рішення суду, просив здійснити перерахунок та виплату:
грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.10-1 та ч.3 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2014, 2015, 2016, 2017 рік, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення;
грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.10-1 та ч.3 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 рік з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн щомісячно рішенням суду від 25.09.2024 у справі №460/6972/24;
одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн рішенням суду від 25.09.2024 у справі №460/6972/24;
грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та щорічної основної відпустки, - з врахуванням індексації грошового забезпечення встановленої у розмірі 3980,89 грн щомісячно рішенням суду від 25.09.2024 у справі №460/6972/24.
Листом від 21.11.2025 №39/2367 Військова частина НОМЕР_1 за результатами розгляду цієї заяви повідомила позивачу про відсутність підстав для включення індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні одноразових видів грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та щорічної основної відпустки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Статтею 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до п.1 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Згідно з ч.3 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (надалі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу XXIII цього Порядку).
Відповідно до п.1 розділу XXIV вказаного Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Як передбачено п.7 розділу XXIV вказаного Порядку, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п. 1 розділу ХХХІІ Порядку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 5 розділу ХХХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Згідно з преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
В силу вимог ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ст.6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якої, - індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Проаналізувавши положення Порядку №1078 та наведені вище правові вимоги, можна дійти висновку про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З системного аналізу вищевикладених норм вбачається, що спеціальним законодавством, яке регламентує соціальні гарантії військовослужбовців, передбачено необхідність включення до складу грошового забезпечення особи, з якого здійснюється обчислення її одноразової грошової допомоги при звільненні, всіх видів додаткового забезпечення, які отримувалися нею на постійній основі (не одноразово та не періодично).
Тож, індексація є складовою частиною додаткового грошового забезпечення, яке особа отримує щомісячно, а тому також підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обраховується одноразова грошова допомога при звільненні.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2019 у справі №826/3398/17, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист (Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»).
Правовий висновок щодо систематичного характеру індексації грошового забезпечення та включення індексації, зокрема, до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця, викладено у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.
Як свідчать матеріали справи, рішенням суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24 встановлено право позивача на перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 17.05.2024 у розмірі 3980,89 грн щомісячно, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Поряд з цим, така складова грошового забезпечення не була включена до розрахунку та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Факту невключення індексації у вказані виплати відповідач не заперечує та доказів протилежного суду не надав.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач нараховуючи та виплачуючи позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової та щорічної відпустки, грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, без урахування індексації грошового забезпечення є діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тобто протиправно.
Водночас, щодо позовних вимог в частині невключення до складу грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки щомісячної додаткової грошової винагороди, то суду слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 № 825), яка була чинною до 16.12.2016), щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту: з 1 квітня 2013 року - у розмірі до 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі до 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі до 60 % місячного грошового забезпечення.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Міністр оборони України наказом від 24.10.2016 року № 550 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 9 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 24.10.2016 року № 550 командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.
З урахуванням зазначеного, оскільки додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення.
Однак відповідачем не включено додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено грошову допомогу на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки.
Суд встановив, що позивачу нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, тобто мала постійний (систематичний) характер. Вказане не заперечується відповідачем у відзиві на адміністративний позов, що є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з врахуванням індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду 18.06.2025 у справі №460/7131/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 роки з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з урахуванням поточної індексації грошового забезпечення та індексації-різниці грошового забезпечення, встановленої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №460/7131/24, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Д.П. Зозуля