Справа № 420/83/26
05 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 07.01.2026 року позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Згідно вимог вищевказаної ухвали зазначено таке.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків в якій зокрема повідомлено, що позивачу не видавали накази про які вказано в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Суд з даного приводу вказує на те, що відповідно до ч.1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Заявляючи до суду клопотання про витребування доказів по справі, позивачем не зазначено, які заходи, особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З огляду на вищенаведене, суд доходить до висновку про не обґрунтованість заявленого клопотання позивачем, а тому відповідно в його задоволенні слід відмовити.
Водночас суд зазначає, що відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно п. 3 ст. 77 КАС докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Так суд зазначає, що позивачем не зазначено обставин з підстав яких він не може самостійно надати такі докази, зокрема не надано доказів звернення задля отримання наказів про призначення його на службу та про виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Враховуючи вищенаведене та те, що недоліки ухвали про залишення без руху від 07.01.2026 року не усунуто, суд вказує позивачу на необхідність усунення вказаних недоліків, а саме шляхом надання доказів на підтвердження факту звернення задля отримання оскаржуваної постанови та у разі відсутності такого звернення надати докази надіслання звернення та надалі відповіді на таке звернення або у разі відсутності відповіді у відведений на те законом строк.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.А. Іванов