Справа № 420/2449/26
06 лютого 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальність «ІНВЕРСІОР» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/2449/26, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ІНВЕРСІОР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправними діі? Комісіі? Головного управління ДПС в Одеськіи? області по прии?няттю рішення про відмову в реєстраціі? податковоі? накладноі? в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2026 року №13587633/44842149.
Ухвалою суду від 05.02.2026 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ІНВЕРСІОР» залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, 04.02.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2026 №13587633/44842149 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 21 від 31.12.2025.
В обґрунтування вищевказаної заяви було зазначено, що ТОВ «ІНВЕРСІОР» подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №21 від 31.12.2025 року. Згідно інформації, викладеної у квитанції до вказаної податкової накладної, вбачається, що реєстрацію ПН зупинено через те, що обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Враховуючи викладене, підприємство вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову у справі №420/2449/26, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС в Одеській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №21 від 31.12.2025.
При цьому, у мотивувальній частині також зазначено, що підставою для забезпечення позову є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які порушують права або інтереси особи, що звернулася до суду. Саме такий випадок має місце, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та зробити неефективним захист прав та інтересів позивача. Товариство було протиправно включено до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. З метою ефективного захисту своїх прав та інтересів, позивач посилається на необхідність вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області включати ТОВ «ІНВЕРСІОР» до переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, до поки рішення суду в цій адміністративній справі не набере законної сили. Обраний захід забезпечення позову є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами та обставинами справи, відповідно до частини другої статті 151 КАС України. Він безпосередньо пов'язаний з предметом позову - правом позивача на належне оподаткування, яке порушується оскаржуваною бездіяльністю.
Дослідивши вказану заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.
Відповідно до ч.1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.
Судом встановлено, що сторона позивача в адміністративному позові оскаржує рішення Комісіі? Головного управління ДПС в Одеській області №13587633/44842149 від 27.01.2026 року про відмову в реєстраціі? податковоі? накладноі? в ЄРПН.
Водночас, як вбачається з мотивувальної частини заяви про забезпечення адміністративного позову, позивач, зокрема, але не виключно, посилається на протиправність включення його до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, а також просить суд вжити захід забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області включати ТОВ «ІНВЕРСІОР» до переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. В той же час, у прохальній частині заяви про забезпечення адміністративного позову позивач вже просить суд вжити інший захід забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2026 №13587633/44842149 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 21 від 31.12.2025.
З цього приводу суд зазначає, що позивачем у вищевказаній заяві жодним чином не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області включати підприємство до переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, а також зупинення дії рішення відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 21 від 31.12.2025 року, враховуючи, що предметом спірних правовідносин є оскарження рішення №13587633/44842149 від 27.01.2026 року про відмову в реєстраціі? податковоі? накладноі? в ЄРПН.
Крім того, у вищевказаній заяві містяться лише загальні посилання на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та зробити неефективним захист прав та інтересів позивача. Позивач у заяві не обґрунтовує та не конкретизує, захист яких саме його прав та законних інтересів може бути унеможливлений у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Більш того, позивачем взагалі не зазначено доводів, а також не надано доказів на їх підтвердження, які були б визнані достатніми для висновків щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову відповідно до заявлених позовних вимог.
При цьому, суд не враховує посилання позивача в заяві на очевидні ознаки протиправності рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2026 №13587633/44842149, оскільки таке посилання теж не підтверджено доказами та доводами. Крім того, посилання на очевидну протиправність рішення потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті.
На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є невмотивованою, необґрунтованою, а тому такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальність «ІНВЕРСІОР» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/2449/26 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.