Справа № 420/2430/26
про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивача;
- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення електронного звернення до органів Національної поліції України;
- визнати протиправним рішення відповідача про те, що не проходження ВЛК позивачем на підставі того, що постанова ВЛК дійсна рік є порушенням позивача і може слугувати підставою для формування відмітки про порушення правил військового обліку;
- визнати не проходження ВЛК позивачем на підставі того, що постанова ВЛК дійсна рік такою дією, що не є правопорушенням.
- визнати протиправною заяву про те, що позивач не реагував на заходи сповіщення;
- зобов'язати відповідача закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- зобов'язати відповідача виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно позивача щодо порушення правил військового обліку та подання його у розшук;
- зобов'язати відповідача повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП;
- зобов'язати відповідача перестати вважати позивача таким, що не реагував на сповіщення;
- зобов'язати відповідача перестати вважати позивача таким, що не являвся на ВЛК;
- зобов'язати відповідача закрити провадження у справах щодо позивача про адміністративне правопорушення внаслідок не проходження ВЛК.
Положеннями п.п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
За змістом п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Суддя звертає увагу представника позивача, на те, що ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв'язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами.
Окремо суддя акцентує увагу представника позивача на недотримання ним вимог ч.1 ст.5 КАС України щодо визначення способів захисту та поновлення прав позивача. Так, позовні вимоги мають бути чіткими, визначеними та спрямованими на ефективне поновлення права. Натомість вимоги:
"визнати протиправними дії відповідача щодо направлення електронного звернення до органів Національної поліції України" - не містить реквізитів звернення;
"визнати протиправним рішення відповідача про те, що не проходження ВЛК позивачем на підставі того, що постанова ВЛК дійсна рік є порушенням позивача і може слугувати підставою для формування відмітки про порушення правил військового обліку" - не містить реквізитів рішення, що унеможливлює перевірку судом дотримання вимог ст.122 КАС та має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства;
"визнати не проходження ВЛК позивачем на підставі того, що постанова ВЛК дійсна рік такою дією, що не є правопорушенням" - не містить відомостей про суб'єкта проведення ВЛК, реквізитів рішення, що унеможливлює визначення складу сторін справи, перевірку судом дотримання вимог ст.122 КАС України та має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства;
"визнати протиправною заяву про те, що позивач не реагував на заходи сповіщення" не містить відомостей про суб'єкта заяви, її реквізитів та має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства;
"зобов'язати відповідача повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП" - не вказано, якого саме суб'єкта слід повідомити, не визначено його процесуальний статус;
"зобов'язати відповідача перестати вважати позивача таким, що не реагував на сповіщення" має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства;
"зобов'язати відповідача перестати вважати позивача таким, що не являвся на ВЛК" має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства;
"зобов'язати відповідача закрити провадження у справах щодо позивача про адміністративне правопорушення внаслідок не проходження ВЛК" - не містить реквізитів провадження та нормативну підставу закриття та має декларативний характер, що суперечить суті адміністративного судочинства.
Суддя зазначає, що право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Проте, заявлені позивачем вимоги позбавлені належного правового обґрунтування в контексті порушених прав позивача.
Адміністративний позов не може ґрунтуватися на припущеннях; позивач повинен чітко окреслити межі суб'єктивного порушеного права та належно аргументувати, що обраний спосіб захисту відповідає характеру правопорушення з боку кожного із визначених відповідачів. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити мотивувальну та прохальну частину позову.
Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону № 3674-VI).
Згідно зі ст.2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст.4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3328 грн.
Як вбачається з частини позовної заяви, позивач заявляє 5 вимог немайнового характеру, судовий збір за які складає 6656 грн.
У порушення вказаних вище норм позивачем додано до позовної заяви документ про сплату судового збору лише у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, що відповідає вимогам ст.160 КАС України із уточненою мотивувальною та прохальною частиною позову, платіжний документ про доплату судового збору в сумі 5444,80 грн.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/2430/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко