Справа № 420/2073/26
05 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний виконавець Чеботар Ольга Георгіївна про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний виконавець Чеботар Ольга Георгіївна, в якому позивач просить суд:
- визнати незаконними діі? державного виконавця Чеботар О.Г. Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області, втілені у постанові про стягнення коштів з депозитного рахунку № НОМЕР_1 від 30.11.2023 року;
- скасувати зазначену постанову;
- зобов'язати відповідачів (спільно та солідарно) повернути позивачу незаконно стягнуті кошти в розмірі 21 804,11 грн.;
- стягнути з відповідачів на користь позивача кошти для відшкодування матеріальноі? шкоди у розмірі 21804,11 грн. та моральноі? шкоди в розмірі 50000,00 грн., а всього - 71804,11 грн.
Зі змісту адміністративного позову та викладених позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує постанову державного виконавця Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо стягнення коштів позивача з депозитного рахунку № НОМЕР_1 від 30.11.2023 року у розмірі 21804,11 грн. та діі? державного виконавця з винесення цієї постанови.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, суд зазначає, що виконавче провадження є особливою процедурою виконання виконавчих документів, у тому числі судових рішень, що врегульована як процесуальними кодексами, так і Законом №1404-VIII.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.
Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною першою статті 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
У статті 451 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 74 Закону України №1404-VIII визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби
При цьому частиною 1 ст. 74 Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відтак, за загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
З матеріалів позовної заяви, зокрема, долученого до адміністративного позову листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.12.2025 року встановлено, що у Татарбунарському відділі державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ) з 28.12.2022 на виконанні перебуває виконавче провадження №70622120 з примусового виконання судового наказу №947/26853/22, виданого 19.12.2022 Київським районним судом міста Одеси, про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2022 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У справі №420/2073/26 позивач звернувся до суду із позовом про оскарження постанови державного виконавця Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо стягнення коштів позивача з депозитного рахунку № НОМЕР_1 від 30.11.2023 року та дій державного виконавця з винесення оскаржуваної постанови. Тобто позивач, який є учасником виконавчого провадження №70622120 з примусового виконання судового наказу №947/26853/22, виданого 19.12.2022 Київським районним судом міста Одеси, фактично в адміністративній юрисдикції оскаржує рішення та дії державного виконавця в межах виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд роз'яснює, що даний спір віднесено до розгляду суду цивільної юрисдикції.
На користь такої думки суду свідчить також той факт, що позивач перед зверненням до Одеського окружного адміністративного суду вже звертався до Київського районного суду м. Одеси в цивільній справі №947/45483/25 із позовом до старшого державного виконавця Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Ольги Георгіївни про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, але ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 29.12.2025 року справу №947/45483/25 було передано до Татарбунарського районного суду Одеської області для розгляду позовної заяви в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, враховуючи те, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд доходить висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі №420/2073/26.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5-11, 170, 241, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі №420/2073/26 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Татарбунарського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний виконавець Чеботар Ольга Георгіївна про визнання протиправними дій, скасування постанови, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч. 6, пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.