Справа № 420/2554/26
05 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відкриття виконавчого провадження ВП №79211628;
- скасувати постанову Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29 вересня 2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №79211628, винесену відносно ОСОБА_1 .
Також позивач просить поновити строк для оскарження постанови Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29 вересня 2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №79211628, винесену відносно ОСОБА_1
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що неналежне повідомлення позивача про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та про відкриття виконавчого провадження позбавило можливості своєчасно реалізувати право на захист, що є істотним порушенням процесуальних гарантій. Таким чином, позивач зазначає, що з поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (с. 3 ст. 122 КАС України).
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини зазначив, що роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення виконавчих дій .
Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, ст.287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В обґрунтування причин пропуску звернення до суду позивач зазначає, що про винесення державним виконавцем постанов про адміністративне правопорушення та про відкриття виконавчого провадження не був належним чином повідомлений.
Проте, як зазначає позивач у позові, про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 26.01.2026 року.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Так, позивач, зокрема, не погоджується з постановою відповідача від 29.09.2025 року.
В позовній заяві позивач зазначає, що про відкриття виконавчого провадження дізнався 26.01.2026 року.
При цьому, доказів отримання оскаржуваної постанови від 29.09.2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №79211628 позивач суду не надає та взагалі не наводит які саме поважні причини пропуску строку звернення до суду
Проте, з позовом до суду позивач звернувся 30.01.2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів отримання постанови від 29.09.2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №79211628 та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу без розгляду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Самойлюк