Справа № 420/2667/26
05 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, код ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним дій та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» від 02.02.2026) надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000025/1 від 28.01.2026;
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000035 від 28.01.2026.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Пункт 3 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається, зокрема ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною-особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (3328грн)
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33280 грн).
Водночас, адміністративний позов містить майнову вимогу (скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнову вимогу (скасування картки відмови).
Частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позовна вимога про визнання протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000035 від 28.01.2026 - є вимогою немайнового характеру.
Таким чином за подання даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 3328,00 грн.
Разом з цим, визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000025/1 від 28.01.2026 - є вимогою майнового характеру.
Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 у справі №815/2564/18, в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 826/11710/17, від 08.08.2019 у справі № 480/52/19, від 05.06.2023 в справі №380/7522/22, від 14.05.2024 в справі №280/7653/23.
Отже, позовні вимоги про скасування рішення відповідача №UA500580/2026/000025/1 від 28.01.2026 мають майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд враховує, що ціною позову у даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 у справі 380/7438/22 та ухвалі від 25.09.2023 у справі №380/10501/22.
Так позивачем визначено ціну позову у розмірі 443119,53 грн.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Враховуючи положення частини третьої ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за одну вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5317,44 грн (443119,53*1,5%*0,8).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Що стосується вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів то позивач має сплатити за ставкою встановлено для заяв немайнового характеру, що складає 2 662,40 грн (3328*0,8).
Отже, за подачу адміністративного позову з однією майновою та немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 7979,84 грн. (5317,44+2662,40).
Суд враховує долучену до позовної заяви в якості додатку платіжну інструкцію №29574 від 30.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 5318,00 грн.
Відтак позивачу необхідно надати квитанцію про додатково сплачений судовий збір за немайновою вимогою у розмірі 2661,84 грн (7979,84-5318,00).
Частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.
Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- квитанцію про додатково сплачений судовий збір за немайновою вимогою у розмірі 2 661,84 грн;
- належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.
Керуючись ст.ст.5, 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА