Справа № 420/884/25
04 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Хурси О. О.,
при секретарі Сидоренко Ю. С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення, -
Стягувач подав до суду заяву про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Свою заяву мотивує тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25 залишається невиконаним відповідачем.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Від стягувача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.02.2023 по 08.08.2023 включно у розмірі 94040,36 грн.
Так, судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25 відповідачем направлено до Департаменту Фінансів Міністерства оборони України розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до частини першої ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В силу частини третьої ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції, як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України», п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
З наданих матеріалів справи, судом встановлено, що сума недоотриманого середнього заробітку за час затримки становить 94040,36 грн.
Відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.
У даному випадку, відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25 в частині здійснення виплати середнього заробітку за час затримки не виконується більше шести місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи вищевикладене та наведені вище обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі на стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем.
Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.
При цьому, судом враховується, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав позивача на виплату перерахованої пенсії.
Враховуючи те, що тривалий час боржник не виконує рішення суду, відтак, суд приходить висновку про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду шляхом встановлення способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25, а саме стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача невиплаченої заборгованості середнього заробітку за час затримки в сумі 94040,36 грн.
Керуючись ст. 241 - 242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити повністю.
Встановити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 420/884/25 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.02.2023 по 08.08.2023 включно у розмірі 94040,36 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.02.2026.
Суддя Олександр ХУРСА