Ухвала від 06.02.2026 по справі 400/1082/26

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2026 р. № 400/1082/26

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, пл. Народна, 4,м. Ужгород,Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 04.12.2025 №143250024045, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №143250024045 від 04.12.2025 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області врахувати всі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1988 до загального страхового стажу та періоди роботи на посаді докера- механізатора до спеціального стажу, що дає право па пенсію за вислугу років ОСОБА_1 та призначити останньому пенсію за вислугу років.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив, що позовна заява підписана не Позивачем - ОСОБА_1 , а адвокатом Зачепіло З.Я.

На підтвердження своїх повноважень представник позивача - Адвокат Зачепіло З.Я. надала до суду ордер адвоката серії ВН №1371233 від 22.01.2026 р., виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №23/41622 від 20.10.2025 р. у Миколаївському окружному адміністративному суді. В Ордері Адвоката зазначено, що «Повноваження адвоката не обмежуються».

Однак суду вважає, що для з'ясування обсягу повноважень, які Позивач надав своєму Адвокатові, а саме повноважень щодо підписання позовної заяви - оскільки це є окрема процесуальна дія, слід до суду разом з Ордером надавати й Договір (витяг з договору) про надання правничої допомоги, звідки судом буде встановлено чи надав Позивач Адвокатові повноваження на підписання позовної заяви.

Ордер надає Адвокатові право на представництво інтересів особи в установах, що перелічені в ордері, але Ордер не містить перелік повноважень, які надає особа своєму представнику для здійснення повноважень.

Згідно з ч.4 ст.59 КАС України, документом, що підтверджує повноваження адвоката, є ордер або довіреність, що видаються на підставі договору про надання правничої допомоги. Тобто, наявність укладеного договору між клієнтом і адвокатом є обов'язковою передумовою представництва, а ордер лише засвідчує факт його укладення. Верховний Суд неодноразово наголошував: ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на підставі укладеного договору.

У постанові Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №160/2934/20 прямо вказано, що подання лише ордера без долучення договору (або належним чином посвідченої довіреності від клієнта) є недостатнім для підтвердження повноважень представника. Суд зазначив, що відсутність договору ставить під сумнів право особи, яка підписала позов, діяти від імені довірителя. У згаданій постанові ВС зроблено висновок: в разі спору щодо повноважень представника суд має перевірити наявність саме договору, оскільки закон не виключає обов'язковості договору про правничу допомогу, а ордер - лише похідний документ.

Суд зауважує, що до позову не додано ні копії договору між ОСОБА_1 та адвокатом Зачепіло З.Я. ні довіреності від Позивача.

Окрім того, згідно з частиною дев'ятою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Позовні вимоги, заявлені позивачем, викладені нечітко, з позовної заяви та додатків до неї неможливо встановити, яке саме Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оскаржується Позивачем, оскільки в позовній заяві Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №143250024045 від 04.12.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , тоді як в додатках до позовної заяви представником позивача додано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №143250024045 від 03.10.2025.

При цьому, згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі й щодо належного оформлення позовної заяви у відповідності до положень статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вимоги суду щодо належного оформлення позовної заяви не обмежують право позивача на доступ до правосуддя.

Суд зауважує, що статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України визначено зокрема, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції щодо заявника.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Із наведених вище законодавчих положень слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду виправлену позовну заяву, складену згідно з вказаними вище положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати Договір (витяг з договору) про надання правничої допомоги;

- уточнити позовні вимоги, зазначивши, яке саме рішення оскаржується Позивачем та уточнити коло осіб (учасників справи).

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Попередній документ
133887251
Наступний документ
133887253
Інформація про рішення:
№ рішення: 133887252
№ справи: 400/1082/26
Дата рішення: 06.02.2026
Дата публікації: 09.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (24.02.2026)
Дата надходження: 03.02.2026
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення від 04.12.2025 №143250024045, зобов'язання вчинити певні дії