06 лютого 2026 р. № 400/8482/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- визнання протиправною бездіяльність щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку з 2022 по 2025 рік;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язання здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку з 2022 по 2025 рік з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що при здійсненні обрахунку грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та при здійсненні обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку з 2022 по 2025 рік Відповідач протиправно не включив до цієї компенсації додаткової щомісячної винагороди. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2025 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
20.08.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, не враховуються додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а тому Відповідач не повинен був обраховувати вказані виплати з урахуванням такої винагороди.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходив військову службу з 26.03.2022 по 20.06.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить військовий квиток серії НОМЕР_2 від 26.04.2005.
Позивач був звільнений з військової служби у відставку згідно наказу командира НОМЕР_3 окремого ремонтно-відновлювального Миколаївського полку (по особовому складу) від 09.06.2025 №27-РС та був виключений зі списків особового складу частини з 20.06.2025, що вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2025 № 177.
За доводами позивача, при здійсненні обрахунку грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та при здійсненні обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку з 2022 по 2025 рік Відповідач фактично не включив до цієї компенсації додаткової щомісячної винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Як зазначає Позивач, доказами того, що він отримував додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» є довідка ОК-5.
Враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, виплачувалася Позивачу під час проходження військової служби, то він вважає, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.
Не погоджуючись із бездіяльністю Відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі за текстом - Закон № 2011-XII).
Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки (абзац 3 частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону № 2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
З вищевикладеного слідує, що при обчислені розміру компенсації військовослужбовцям за всі невикористані дні відпусток не враховуються виплачені їм усі винагороди незалежно від того, чи відносяться такі винагороди до щомісячних додаткових або до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тому додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обрахунку розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток.
Щодо доводів позивача про те, що до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, має бути врахована додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 168, суд зазначає, що, як вже було зазначено судом, у пункті 6 розділу XXXI Наказу № 260 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025) розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород, з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Одночасно, з огляду на зміст пункту 1 постанови №168, така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог Наказу № 260 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025 та Наказу № 260 винагорода, передбачена постановою № 168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір грошового забезпечення для нарахування грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Як встановлено з матеріалів справи, Позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2025 № 177 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 20.06.2025, тобто вже після внесених змін до пункту 6 розділу XXXI Наказу №260 Наказом Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025.
Окрім того, Верховний суд у постанові від 26.09.2025 у справі № 300/4692/23 дійшов висновку про те, що за правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану. Таким чином, передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода не враховується до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюються розміри одноразової грошової допомоги при звільненні (пункти 42, 43 постанови).
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2024 у справі №640/13029/22 дійшла висновку, що визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, зважаючи на зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та не враховується до складу місячного грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо посилання позивача правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.02.2019 року в справі № 522/2738/17, суд звертає увагу, що згадана постанова не є релевантним джерелом права під час розгляду даної адміністративної справи, оскільки стосуються інших обставин, а саме включення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Така щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалася до 28.02.2018, відповідала ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, оскільки запроваджена на період дії воєнного стану.
Суд звертає увагу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки та грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних щорічних відпусток, додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168.
Враховуючи наведене вище, судом не встановлено підстав для перерахунку Позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток із урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 06.02.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська