05 лютого 2026 р. № 400/3248/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., у порядку письмового провадження, розглянув заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому судом вирішено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 18.03.2025 № 31/30/А-1404-2025, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС, що враховується для перерахунку пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.12.2019 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 18.03.2025 № 31/30/А-1404-2025, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили з 25.07.2025 року.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24.06.2025, яка мотивована тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду та виплати пенсії у належному розмірі. Листом від 25.09.2025 року позивач отримав відповідь, в якій відповідач посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025№ 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» зазначив про те, що перерахунок розміру пенсії позивача опрацьовується.
Відповідач по справі надав пояснення в якх зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання рішення суду від 24.06.2025 здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до покладених судом зобов'язань.
Після перерахунку розмір пенсії склав 8701,92 грн. Загальний розмір доплати по перерахунку за рішенням склав 128989,66 грн. Відповідачем з листопада 2025 року забезпечено виплату пенсії в перарахованому розмірі.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: "...Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Позивач, стверджуючи про невиконання відповідачем рішення суду від 24.06.2025 року, не надав суду доказів звернення до органу державної виконавчої служби та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.
Відтак, звернення із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі, шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно листа відповідача повідомлено, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року у справі № 400/3248/25 опрацьовується.
Таким чином, з відповіді відповідача не вбачається ухилення від виконання судового рішення та/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстави для реалізації свого диспозитивного права щодо покладення на відповідача обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.М. Мельник