06 лютого 2026 рокусправа № 380/21499/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії
Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (далі прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (далі - позивач) до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить зобов'язати власника квартири №4 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на частину об'єкта культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку.
Аргументи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 (охоронний № 5135-Лв) є пам'яткою архітектури місцевого значення, згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 № 14, взятий під охорону рішенням виконкому Львівської обласної ради №671 від 13.12.1991. Зазначений будинок розташований в межах історичного ареалу міста Львова згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» №924 від 22.10.2021. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28.12.2017 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 2625, виданий 28.12.2017, видавник: Сиротяк Ю.Р., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 279155546101). Окружною прокуратурою направлено запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації з метою з'ясування укладення охоронного договору на частину пам'ятки культурної спадщини квартиру АДРЕСА_3 , 25.08.2025. 03.09.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надав інформацію, що охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не укладено. Власниця квартири до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради із зверненнями щодо укладення попереднього, охоронного договору не зверталась.
Прокурор стверджує, що до цього часу ОСОБА_1 охоронний договір на об'єкт культурної спадщини за вказаною адресою не уклала, жодних дій, спрямованих на його укладення не вчинено, а отже, відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на неї законодавством обов'язків. У той же час, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які судові провадження ініційовані Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради щодо зобов'язання ОСОБА_1 укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини по АДРЕСА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_5 . Зазначені обставини послужили підставою для звернення до суду.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що вона з власної ініціативи та власним коштом вчиняла дії щодо виготовлення паспорту пам'ятки архітектури місцевого значення за адресою: м.Львів, вул.Погулянка, 43 (охоронний №5135-Лв) та розробляла технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини - вілла (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний №5135-Лв) за адресою: м.Львів, вул.Погулянка, 43 (дод №2). Разом з тим, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини не була підписана т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації О.Василько.
Відповідач вказує, що відсутня багаторічна бездіяльність щодо належного збереження вищезазначеної пам'ятки та відсутні обґрунтовані сумніви щодо належного збереження пам'ятки архітектури місцевого значення.
Відповідач вважає, що прокурором не враховано, що до моменту формування уповноваженим органом необхідного проекту договору та додатків до нього, згідно вимог Порядку № 1768, підписання такого договору є неможливим. Натомість прокурор не встановив причин з яких договір не було укладено та передчасно подав цей позов.
Сторони подали клопотання у цій справі, при вирішенні яких суд враховує наступне.
Щодо заяви про залишення позову без розгляду, висловленої відповідачкою у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що строк на звернення до суду у цій справі не є пропущеним. Прокурор звертався до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування з метою отримання інформації про укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення за адресою: м.Львів, вул.Погулянка, 43 (охоронний №5135-Лв). Після отримання відповіді про неукладення відповідного договору та інформації про відсутність судових проваджень, ініційованих Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради щодо зобов'язання ОСОБА_1 укласти охоронний договір, прокурор звернувся до суду.
Щодо клопотання відповідачки про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то таке клопотання є необґрунтованим. У задоволенні клопотання належить відмовити.
Щодо клопотання відповідачки про витребування з Львівської обласної адміністрації Львівської міської ради документів, які регулюють механізм впровадження постанови Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.200, таке клопотання задоволенню не підлягає з огляду на предмет спору та обставини, які підлягають з'ясуванню у цій справі.
Щодо клопотання прокурора про прискорення розгляду справи, то вказане клопотання взято до уваги.
Обставини справи, встановлені судом.
Будинок за адресою: АДРЕСА_2 (охоронний № 5135-Лв) є пам'яткою архітектури місцевого значення, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 № 14, взятий під охорону Рішенням виконкому Львівської обласної ради №671 від 13.12.1991. Зазначений будинок розташований в межах історичного ареалу міста Львова, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» №924 від 22.10.2021.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28.12.2017 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 2625, виданого 28.12.2017, видавник: Сиротяк Ю.Р., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 279155546101).
Окружною прокуратурою направлено запит на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації з метою з'ясування укладення охоронного договору на частину пам'ятки культурної спадщини: квартиру АДРЕСА_3 .
03.09.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надав інформацію, що охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не укладено. Власниця квартири до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради із зверненнями щодо укладення попереднього, охоронного договору не зверталась.
01.09.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради направив лист на адресу ОСОБА_1 з проханням укласти охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, оскільки у її власності є частина житлових приміщень в будівлі - пам'ятці за адресою: АДРЕСА_4 .
04.09.2025 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації повідомив, що до департаменту не находило звернень від ОСОБА_1 щодо погодження облікової документації та укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
11.09.2025 та 30.09.2025 окружна прокуратура повторно звернулась до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради з метою надання інформації про укладення охоронного договору та про звернення з відповідною позовною заявою до суду з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.
Листами від 19.09.2025 та 08.10.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради повідомив, що ОСОБА_1 не зверталась до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини чи її частину за адресою: АДРЕСА_4 .
Вважаючи, що відповідачка у справі не вчиняє дій щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-IIІ культурна спадщина сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі пам'ятка) об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Так, згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1805-III та Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2020 № 745/0/5-20, до компетенції департаменту належить, зокрема повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку об'єкта культурної спадщини за умови, що він відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Суд з матеріалів справи встановив, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 (охоронний № 5135-Лв) є пам'яткою архітектури місцевого значення, згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 № 14, взятий під охорону рішенням виконкому Львівської обласної ради №671 від 13.12.1991. Зазначений будинок розташований в межах історичного ареалу міста Львова, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про погодження меж історичного ареалу міста Львова» №924 від 22.10.2021.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28.12.2017 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 2625, виданий 28.12.2017, видавник: Сиротяк Ю.Р., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 279155546101).
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1805III порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Системний аналіз наведених норм Закону №1805III та Порядку №1768 дає підстави стверджувати, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 сформулював висновок про те, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III охоронний договір є адміністративним договором.
У постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15 Верховний Суд вказав, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Вказані правові висновки Верховного Суду суд врахував при розгляді цієї справи.
Матеріали справи не містять звернень ОСОБА_1 до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради щодо укладення охоронного договору.
Суд відхиляє доводи відповідачки щодо вжиття заходів щодо виготовлення паспорту пам'ятки архітектури місцевого значення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на те, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів вчинення дій, спрямованих на виконання вимог статті 23 Закону №1805-III.
Відповідачка як власниця квартири в будинку, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, не виконала передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ обов'язок щодо укладення охоронного договору.
За наведених обставин суд вважає, що позов про зобов'язання укласти охоронний договір з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради на пам'ятку архітектури місцевого значення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить задовольнити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 264-265, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати власника квартири №4 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на частину об'єкта культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна