06 лютого 2026 рокусправа № 380/12667/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову уповноважених осіб військової частини НОМЕР_1 у питанні призначення повторного службового розслідування, щодо загибелі ОСОБА_2 ;
- зобов'язати уповноважених осіб військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 з метою призначення повторного службового розслідування щодо загибелі ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до акта проведення службового розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) Форми НВ-2, яке було проведено військовою частиною НОМЕР_2 у серпні 2022 встановлено що смерть її чоловіка - ОСОБА_2 настала внаслідок вогнепального наскрізного поранення голови шляхом пострілу у підборіддя (покінчення життя самогубством).
Позивачка 24.02.2025 звернулася до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила призначити повторне розслідування про факт смерті капітана ОСОБА_2 .
Військова частина НОМЕР_1 листом № 501/26/21 від 25.03.2025 повідомила позивачку про те, що за фактом загибелі її чоловіка 30.04.2022 в м. Новодружеськ Луганської області було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що причиною смерті стало самогубство. Під час розслідування враховано всі доступні на той час обставини, зібрані свідчення та проведені необхідні процедури.
З урахуванням тривалого часу, що минув з моменту події, а також відсутності доступу до місця загибелі, яке на даний час перебуває під окупацією, повторне проведення службового розслідування є неможливим. Вказав, що у зверненні не міститься нових обставин чи достатніх підстав, які б обґрунтовували необхідність перегляду висновків уже проведеного розслідування.
Вважає відмову військової частини протиправною, а висновки службового розслідування сфальсифікованими.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що звернення позивачки мало ознаки скарги на дії чи бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 здійснила перевірку матеріалів та надала позивачці відповідь, у якій: підтвердила, що службове розслідування щодо загибелі її чоловіка вже було проведене у 2022 році у військовій частині НОМЕР_2 ; зазначила, що у зверненні відсутні нові обставини або докази, які б могли слугувати підставою для проведення повторного службового розслідування; роз'яснила, що у разі надходження нових доказів, вони будуть розглянуті у встановленому порядку.
Вказав, що військова частина НОМЕР_1 не мала юридичних підстав проводити повторне службове розслідування, оскільки: службове розслідування призначається та проводиться у військовій частині, де проходив службу військовослужбовець на момент події; військова частина НОМЕР_2 є тим підрозділом, який має компетенцію щодо розгляду таких питань.
Один із можливих варіантів дій з боку військової частини НОМЕР_1 міг би полягати у зобов'язанні командира військової частини НОМЕР_2 провести повторне службове розслідування. Проте підстав для такого втручання у діяльність іншого підрозділу не було, оскільки аналіз акта службового розслідування не виявив грубих порушень чи ознак упередженості, які б могли слугувати підставою для скасування його висновків.
Вказав, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та не допустив перевищення компетенції.
Щодо відсутності підстав для повторного службового розслідування вказав, що Порядком проведення службових розслідувань у Збройних Силах України (затвердженим наказом МОУ від 21.11.2017 №608) не передбачено можливості проведення повторного службового розслідування за відсутності нових істотних обставин.
За фактом загибелі капітана ОСОБА_2 вже було проведено службове розслідування, результати якого затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_2 . У заяві позивачки відсутні нові обставини чи докази, які б давали підстави для перегляду висновків проведеного розслідування. Інструкція №608 не передбачає проведення «повторного» службового розслідування щодо тієї ж події за запитом. Розслідування призначається одноразово, за переліченими в розділі II підставами (наприклад, загибель, порушення обов'язків тощо). Цей факт підтверджує практика ВСУ - постанова у справі №120/278/20-а від 07 грудня 2021 року, де встановлено, що лише одноразове розслідування відповідає статуту, а нове можливе лише при новому правопорушенні
Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивачкою подано відповідь на відзив, в якому наведено аналогічні позовній заяві доводи.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1384-АД від 30.04.2022 призначено службове розслідування для встановлення причин та умов смерті внаслідок необережного поводження зі зброєю капітана ОСОБА_2 .
Відповідно до Доповіді від 30.04.2025 про факт смерті військовослужбовця внаслідок необережного поводження зі зброєю військової частини НОМЕР_2 п.п. Лоскутівка ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_2 , близько 21:30 30.04.2025 від командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_3 надійшла доповідь на оперативного чергового військової частини НОМЕР_2 про факт смерті ОСОБА_2 .
Зі змісту пункту 5 вказаної Доповіді слідує, що відповідно до наказу (з адміністративно-господарської діяльності) командира військової частини НОМЕР_2 по даному факту призначено спеціальне службове розслідування від 30.04.2022 № 386-АД у складі комісії. Службове розслідування проводить командир танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , підполковник ОСОБА_3 . Термін розслідування: до 30.05.2022.
За результатами спеціального розслідуванням командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ № 437-Д від 30.05.2022 Про результати спеціального розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли смерті капітана ОСОБА_2 , в якому вказано спеціальне розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли смерті офіцера-психолога танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_2 вважати завершеним. Смерть капітана ОСОБА_2 , так, пов'язана з проходженням військової служби. Ні, не пов'язана з захистом Батьківщини, настала внаслідок покінчення життя самогубством шляхом пострілу у підборіддя.
Начальникам служб військової частини НОМЕР_2 , офіцера-психолога танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_2 зняти зі всіх видів забезпечення з 30 квітня 2022 року.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 2025 від 14.12.2022 поранення (30.04.2022) капітана ОСОБА_2 , 1975 року народження, «Множинні переломи черепу та кісток обличчя. Вогнепальне наскрізне поранення голови. Ушкодження внаслідок військових дій, неуточнене» (самогубство), підтверджено наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2022 № 437-О «Про результати спеціального розслідування…», витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.05.2022 № 144, що на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 1651 від 05.05.2022 Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 08.05.2022, виданого Сокальським відділом державної РАЦС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - поранення одержане в результаті нещасного випадку, причина смерті, так, пов'язана з проходженням військової служби.
Позивачка 24.02.2025 звернулася до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила призначити повторне розслідування про факт смерті капітана ОСОБА_2 . У вказаній заяві вказала, що зважаючи на те, що відповідно до Акта про проведення службового розслідування нещасного випадку (знищення, смерті, аварії) № 16289 від 30.05.2022, капітан ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на стаціонарному лікуванні не знаходився, у лікаря-психіатра, нарколога не знаходився, що на її думку унеможливлює факт самогубства.
Вказала, що факт смерті ОСОБА_2 відповідає ознакам кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2022, матеріали судового розслідування № 1202213240000385, що є підставою для службового розслідування.
Військова частина НОМЕР_1 листом № 501/26/21 від 25.03.2025 відмовила позивачці у повторному проведенні службового розслідування.
Відмова обґрунтована тим, що під час розслідування враховано всі доступні на той час обставини, зібрані свідчення та проведені необхідні процедури. З урахуванням тривалого часу, що минув з моменту події, а також відсутності доступу до місця загибелі, яке на даний час перебуває під окупацією, повторне проведення службового розслідування є неможливим. Вказав, що у зверненні не міститься нових обставин чи достатніх підстав, які б обґрунтовували необхідність перегляду висновків уже проведеного розслідування.
Позивачка вважає таку відмову протиправною тому звернулася до суду з позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2232-XII, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 року затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення…
..Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком №608.
Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку № 608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 по 14).
Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися У військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактору чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пункт 10 розділу ІІ Інструкції №332 обставини, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є, зокрема, заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів.
Пунктом 11 розділу II Інструкції №332 визначено, що обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, зокрема, є природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Позивачка обґрунтовуючи позов вказує на те, що відповідно до акта проведення службового розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) Форми НВ-2 її чоловік - ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував, був психічно врівноваженим. Також вказала, що звернула увагу на те, що 30 квітня 2022 року о 23:03 год до ЧЧ ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП надійшло повідомлення від чергового ВСП майора ОСОБА_4 про те, що 30.04.2022 приблизно о 21:10 год ОСОБА_2 , військовослужбовець, колишнійофіцер-психодог танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , капітан ЗСУ, знаходячись в розташуванні підрозділу військової частини в приміщенні « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в місті Новодружеську, покінчив життя самогубством. Вважає, що весь цей час, а саме впродовж 2 годин було приховано сліди злочину та спотворено факти аби видати загибель ОСОБА_2 за те, що він начебто покінчив життя самогубством.
Також вказала, що жоден з військовослужбовців не був свідком походження пострілу з вогнепальної зброї, не чув самого пострілу, та відповідно не бачив, щоб ОСОБА_2 здійснив самостійно постріл у підборіддя.
Вважає, що висновки службового розслідування сфальсифіковано, саме службове розслідування проведено з порушеннями, щоб не допустити виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця.
Проте, суд не погоджується з такою позицією позивачки з огляду на таке.
Як слідує з акта проведення службового розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) в розділі 4 - причини нещасного випадку вказано, що згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1651, виданого 05.05.2022 Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» м. Дніпра встановлено причиною смерті стало вогнепальне наскрізне поранення черепу та обличчя. Як висновок, смерть капітана ОСОБА_2 настала внаслідок вогнепального наскрізного поранення шляхом пострілу у підборіддя (за вчинення самогубства) 01.05.2022 відомості за даним фактом внесено старшим слідчим СВ ВП Сєвєродонецького РУП ГНУП в Луганській області Рябовою К.О. до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022131240000385 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Акт службового розслідування містить вступну, описову та резолютивну частини, висновок, причини загибелі.
Позивачкою не вказано, які саме порушення допустив відповідач при проведенні службового розслідування, яких саме дій не вчинив, чому висновки службового розслідування сфальсифіковано на її думку і у який спосіб, які обставини чи факти не взяті відповідачем під час проведення службового розслідування.
Самої незгоди позивачки з висновками службового розслідування не достатньо для його повторного проведення.
Тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачці у повторному проведенні службового розслідування. Враховуючи те, що позовна вимога про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 з метою призначення повторного службового розслідування щодо загибелі ОСОБА_2 є похідною від первинної, тому у задоволенні такої також слід відмовити.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Качур Р.П.