про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 рокусправа № 380/17599/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №85139) просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 «Про особовий склад», в частині переміщення капітана поліції ОСОБА_1 (0062718) на посаду інспектора роти №3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП з 14.06.2024, встановивши посадовий оклад у розмірі 2400 грн та надбавку за спеціальні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків;
- визнати протиправним та скасувати п. 23 наказу начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області Олександра Шляховського від 29.07.2024 за № 2925 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області Шляховського Олександра від 09.08.2024 за № 471о/с «Про особовий склад»;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833) щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортом від 26.02.2024 капітана поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Львівській області винести наказ про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за рапортом від 11.06.2024, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі задоволено повністю. Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Бабій Ірина Миколаївна, задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 380/17599/24 скасовано. Справу № 380/17599/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Львівського окружного адміністративного суду.
Справа №380/17599/24 повернулася до суду першої інстанції 01.12.2025.
Верховний Суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду вказав на порушення судом норм процесуального закону при розгляді та вирішенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. В постанові Верховного Суду від 20.11.2025 вказано таке: «..матеріалами справи установлено, що суд першої інстанції не надав можливості стороні позивача скористатися правом повторно подати заяву/клопотання, в якій би пропонувалося судом вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії було залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до суду першої інстанції у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогою про оскарження лише наказу ГУНП у Львівській області № 2925 від 29.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області».
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку для звернення до суду в частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 480/9116/23).
Натомість у цій справі, факт пропуску позивачем строку звернення до суду в частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 14.06.2024 № 325 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області установлено ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, якою позов ОСОБА_1 в цій частині залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції на указані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.
Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив».
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду у постанові від 20.11.2025, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу обґрунтувати причини пропуску строків звернення до суду та подати відповідні докази на підтвердження їх поважності.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.
З долучених відповідачем доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ГУНП у Львівській області № 325 о/с від 14.06.2024 за допомогою месенджера «Telegram», до якого прив'язаний номер мобільного телефону НОМЕР_2 . Вказане повідомлення переглянуте позивачем 25 червня 2024 року о 13:33 год.
Втім, позовна заява позивачем подана до суду 19.08.2024, тобто з пропуском місячного строку з дня його ознайомлення з наказом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі, лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
З наявних у справі матеріалів службового розслідування суд встановив, що в особовій справі позивача наявна розписка від 19.05.2022, в якій ОСОБА_1 повідомив підрозділ кадрового забезпечення, що в його користуванні є мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлено месенджери «WhatsApp», «Massenger» «Telegram», «Viber», а також поштова скринька vitataqq@gmail.com. У разі зміни вказаної інформації позивач зобов'язувався невідкладно повідомити безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення.
В ході проведення службового розслідування комісією був опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектор сектору кадрового забезпечення ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, який пояснив, що 25 червня 2024 року о 13 год. 33 хв. через меседжер Telegram ним було ознайомлено капітана поліції ОСОБА_1 з наказом про його переміщення на посаду інспектора роти № 3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП.
Крім того, відповідно до наявних в матеріалах службового розслідування скріншотів з мобільного телефону ОСОБА_2 можливо дослідити зміст надісланих вкладень у повідомленні, а також адресата повідомлення - ОСОБА_1 , який користується номером телефону НОМЕР_2 .
Слід також зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач був поліцейським та проходив службу в Національній поліції України. Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Отже, враховуючи особливий статус поліцейського та особливості проходження служби в поліції, позивач зобов'язаний був перебувати на робочому місці та виконувати покладені на нього повноваження на посаді, на яку його призначено.
Зі змісту позовної заяви та долучених доказів суд встановив, що позивач у червні 2024 року перебував на листку тимчасової непрацездатності по 05.07.2024 включно (з 06.07.2024 мав приступити до служби). Тобто, з 06.07.2024 ОСОБА_1 міг та повинен був дізнатись про місце проходження ним служби та обсяг покладених на нього повноважень, відтак мав можливість ознайомитись безпосередньо на робочому місці зі змістом наказу про його переміщення на іншу посаду.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року справа № 640/4086/20 (адміністративне провадження № К/9901/35721/21).
Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Оскільки судом в ухвалі від 18.11.2024 про залишення позову без розгляду були відхилені доводи представника позивача щодо причин пропуску строку та підстави для його поновлення, попередньо вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд з урахуванням вказівок Верховного Суду вважає за необхідне надати можливість позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності пропущеного строку.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків такої, у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної.
Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан