05 лютого 2026 рокусправа № 380/12357/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 № 51 від 16 травня 2025 року в частині щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив оформити йому відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повідомив, що за результатами розгляду заяви позивача, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , протоколом від 16 травня 2025 року № 51 прийнято рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з тих підстав, що пакет документів не відповідає факту догляду та відсутність військово-облікового документу. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 18.06.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Повідомив, що пунктом 9 частини третьої ХІІ статті 23 Закону №3543 передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. Повідомив, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, до якої долучив заяву на відстрочку від призову на військову службу вх. № 6524 від 15.05.2025, копію паспорта ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорту батька ОСОБА_2 , копію витягу з резерв про перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 , копію висновку № 90 з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , копію щодо акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.03.2025. 15.05.2025 комісією по наданню відстрочок від призову на загальну мобілізацію при третьому відділі м. Сколе ІНФОРМАЦІЯ_5 було розглянуто заяву від 15.05.2025 вх. № 6524 від 15.05.2025 гр. ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оформлену протоколом № 51 від 16.05.2025. Після прийняття рішення щодо розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено повідомлення визначене постановою № 560 додаток 7 (повідомлення) від 16.05.2025 № 1083 позивачу. Крім того, повідомив, що 12.12.2024 в рамках здійснення оповіщення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 запрошено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 для звірки військово-облікових даних, оскільки у позивача не було документів підтвердних щодо бронювання чи підстав надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, Опалінського скеровано на проходження ВЛК № 8162 від 12.12.2024 та видано наказ про мобілізацію № 846 від 12.12.2024. Позивач самовільно залишив збірний пункт, цей факт розцінюється як ухилення від виконання військового обов'язку. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що предметом спору є рішення відповідача про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за пунком 9 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Підставами відмови були: відсутінсть у позивача військово-облікового документу; пакет документів не відповідає факту догляду. За таких обставин, належить відхилити доводи відзиву в цій частині, поза як указані відповідачем обставини не були підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки, а також не стосуються предмету доказування у справі, що розглядається. Позивач заперечує факт обізнаності із наказом по його мобілізацію №846 від 12.12.2024 та довідкою ВЛК № 8162 від 12.12.2024. Жодних із цих документів позивачу не вручали.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
До заяви додав копію паспорта ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорту батька ОСОБА_2 , копію витягу з резерв про перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 , копію висновку № 90 з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , копію щодо акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.03.2025.
Повідомленням від 16.05.2025 № 1083 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивача про те, що протоколом від 16 травня 2025 року № 51 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови зазначено, що пакет документів не відповідає факту догляду та відсутність військово-облікового документу унеможливлює право на отримання відстрочки за п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не погодившись з відмовою відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, останній звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 33 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Порядком № 560 визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Підставою для видання наказу про зарахування позивача до особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Суд наголошує, що аналіз наведених вище законодавчих і підзаконних актів свідчить про те, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов'язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов'язків та інше.
Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008. Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.
Судом встановлено, що 12.12.2024 в рамках здійснення оповіщення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було запрошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 для звірки військово-облікових даних, оскільки у позивача не було документів підтвердних щодо бронювання чи підстав надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 скеровано на проходження ВЛК № 8162 від 12.12.2024.
Відповідно до витягу з наказу "Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних Сил України за загальною мобілізацією" № 846 від 12.12.2024 солдата ОСОБА_1 виключено з обліку в третьому відділі (м. Сколе) ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлено у військову частину НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, з 12.12.2024 позивач вважається таким, що почав проходження військової служби, а тому набув статусу військослужбовця.
За вказаних обставин, під час звернення позивача до відповідача із заявою від 15.05.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця, а не військовозобов'язаного.
Відстрочка від призову від військової служби не може бути надана позивачу, оскільки останній є військослужбовцем.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
У силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.