05 лютого 2026 рокусправа № 380/17183/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в місті Львові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, з урахуванням проведених платежів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з березня 2018 року отримує пенсію за віком зі зниженим пенсійним віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На його звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримав відмову, яку вважає протиправною, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач не має підстав для перерахунку пенсії згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки йому не призначено пенсію на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1989 роках (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
14.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою (а.с.45), просив призначити йому пенсію за віком; заяву про бажання визначити частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом №1058, відповідно до раніше діючого законодавства, не подавав.
ГУ ПФУ у Львівській області призначило з 28.01.2018 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058) із зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - "робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1" (а.с.51).
Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено за за формулою, перебаченою частиною першою статті 27 Закону №1058: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Так, загальний стаж роботи ОСОБА_1 визначено 36 років 08 місяців 22 дні, з врахуванням кратності 1,5 періоду ліквідації наслідків ЧАЕС за списком № 1 (зона відчуження) та індивідуальних відомостей про застраховану особу із Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування по 31.12.2017 (а.с.42-43,51). Розмір заробітку визначено на підставі статті 40 Закону №1058 за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2017 за даними системи персоніфікованого обліку (а.с.54).
Надалі за зверненнями ОСОБА_1 в 2020, 2022, 2024 роках розмір його пенсії перераховувався на підставі ч.4 ст. 42 Закону №1058 як застрахованої особи, що після призначення пенсії продовжувала працювати, щоразу у зв'язку із набуттям нових 24 місяців страхового стажу (а.с.37,39,41).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 17.07.2025 про перерахунок та виплату йому пенсії за віком на підставі частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Листом від 25.07.2025 № 1300-5402-8/97572 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії на підставі частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами їх застосування до спірних правовідносин:
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII.
Статтею 56 Закону України №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 11.10.2017 (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, для осіб, яким пенсія призначена після 11 жовтня 2017 року, доплата за понаднормовий стаж у розмірі одного відсотку заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, виплачується лише за умови, шо розмір їх пенсії визначався з урахуванням частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV.
ОСОБА_1 пенсія за віком призначена з 28.01.2018 (після 11.10.2017), а її розмір визначено на підставі частини першої статті 27 Закону №1058 - виходячи із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону. При цьому позивач при зверненні про призначення пенсії не виявив бажання відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058 визначати частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, відповідно до раніше діючого законодавства. За таких умов немає визначених пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ підстав для нарахування позивачу збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, тому відповідач правомірно відмовився здійснювати такий перерахунок пенсії.
Оцінюючи покликання позивача на постанову Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 (а.с.12) суд враховує таке:
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, сформував правовий висновок щодо застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII, розмежував такі ситуації:
1) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера. На таких осіб не розповсюджуються нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж, запроваджені у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, що ставлять її в залежність від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV;
2) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли після набрання чинності Законом № 2148-VIII (після 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції Закону № 2148-VIII. Тому такій особі виплата надбавки за понаднормовий стаж провадиться лише у випадку призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.
Оскільки пенсія була призначена позивачу 28.01.2018 року, тобто після внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то у спірних правовідносинах вказана норма застосовується в редакції Закону № 2148-VIII, яка пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж з призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058. Оскільки позивачу пенсія була призначена на умовах частини першої статті 27 Закону №1058, то підстав для застосування пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ для її перерахунку немає.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович