про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
05 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/117/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
-стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов'язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 55728,98 грн та судові витрати в сумі 2662,40 грн за сплату судового збору.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 залишено без руху.
Встановлено Донецькому державному університету внутрішніх справ строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд": лист Головного управління Національної поліції в Луганській області, яким останній ОСОБА_1 на підставі наказу від 27.04.2022 №196 о/с, разом з доказами його отримання; або доказів на підтвердження своєчасного звернення до суду з даним позовом, або у разі пропуску строку - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами, що охоплюють увесь період пропущеного строку звернення до суду; доказів вручення ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування витрат на навчання відповідно до вимог Порядку № 261 та його відмови у добровільному порядку відшкодувати такі витрати; засвідченої належним чином копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
На виконання вищевказаної ухвали суду позивачем через підсистему "Електронний суд" надіслано заяву про поновлення процесуального строку з документами та письмові пояснення.
В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду зазначено, що позивач через об'єктивні причини, які не залежать від його волі, а саме: через постійні сигнали повітряних тривог, перебування працівників ДонДУВС в укритті та відсутності повноцінної можливості там працювати, відсутність світла та інтернету, а також у зв'язку з необхідністю відновлення документів, втрачених внаслідок окупації м. Маріуполь та частини Донецької області, вимушеною передислокацією ДонДУВС на підконтрольну Україні територію, був позбавлений можливості у строк, визначений чинним законодавством України, звернутись до суду з цим позовом за захистом порушеного права, в першу чергу - держави в особі ДонДУВС, що входить до системи МВС України. Просив поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду у справі № 360/117/26.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Разом з тим, як встановлено судом, Відповідно до витягу із наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 27.04.2022 №196 о/с звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0156702), дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 4 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч.1 п.7 (за власним бажанням), з 27.04.2022.
Між тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації. В подальшому дію воєнного стану продовжено та, станом на 05.02.2026, він діє.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний Суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того, Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, суд вважає за доцільне клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити, визнати поважними зазначені причини пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Адміністративний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність із додержанням вимог ст. ст. 160, 161, 171 КАС України.
Адміністративний позов підсудний Луганському окружному адміністративному суду, підстав для повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
З наведених підстав суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, суддя
Заяву Донецького державного університету внутрішніх справ про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити Донецькому державному університету внутрішніх справ строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням.
Справа розглядатиметься суддею Басовою Н.М. одноособово.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен повністю відповідати вимогам ст.162 КАС України і до нього повинні бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Луганській області надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- витяг з особової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо зареєстрованого та фактичного місця проживання, засобів зв'язку (номер телефону, електронна пошта);
- копії виданих на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності).
Документи, що подаються у копіях повинні бути засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі "Електронний суд" для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою https://adm.lg.court.gov.ua/sud1270/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова