05 лютого 2026 року м. Київ справа №320/41730/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту також відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплаті підполковнику ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 , за період з 01.04.2024 до 30.06.2024, в розрахунку на місяць пропорційно за час забезпечення здійснення позивачем у цьому періоді заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати підполковнику ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн за період з 01.04.2024 до 30.06.2024, з розрахунку на місяць пропорційно за час забезпечення здійснення підполковнику ОСОБА_1 у цьому періоді заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, та здійснити виплату нарахованих сум додаткової винагороди з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він перебуває на посаді заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , підпорядкованої ВЧ НОМЕР_1 .
Позивач пояснив, що у спірному періоді особовим складом ВЧ НОМЕР_2 , у тому числі і самим позивачем, здійснювались заходи із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Україні ( в області, яка входить до району ведення воєнний (бойових) дій, що, в свою чергу, має наслідком наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі 100 000,00 грн.
Позивач пояснив, що після відправки рапортів щодо виплати додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн командиром ВЧ НОМЕР_2 видано відповідні накази про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 100 000 грн від 01.05.2024, від 01.06.2024 та від 01.07.2024. Проте, за спірні місці позивачем було отримано додаткову винагороду з розрахунку 30 000 грн за квітень, травень та червень 2024 року.
Відмова відповідача у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди в означеному розмірі слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачу за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 виплачено всі належні йому суми грошового забезпечення у повному обсязі.
Відповідач пояснив, що з наданих до позовної заяви копій витягів з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_2 за спірний період вказана загальна інформація щодо особового складу батальйону по прийняттю. Безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення відповідно до бойових наказів, але інформації про те, що позивач приймав участь у заходах, які підпадають під виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 000 немає.
Відповідач наголошує на тому, що надана позивачем довідка не є підставою для нарахування та виплати виплат і додаткових премій, оскільки така довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Відповідач стверджує, що займана позивачем посада не передбачає безпосередню участь у бойових діях, а надані до позову документи свідчать про наявність у нього права на виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн за спірний період, що і було зроблено відповідачем.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.06.2022 №3 підполковника ОСОБА_1 призначено до ВЧ НОМЕР_2 на посаду заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення, з 09.06.2022 зараховано до списів особового складу, поставлено на всі види грошового забезпечення.
Актом прийняття-передачі від 21.08.2023, 61 окремий стрілецький батальйон військової часини НОМЕР_2 підпорядковано командиру НОМЕР_3 окремої механізованої бригади - військова частина НОМЕР_1 .
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2024 №170 «Про визначення районів ведення бойових дій» з 01 по 30 квітня 2024 року визначено райони ведення воєнних (бойових) дій серед яких: Харківська область - Куп'янський район: Дворічанська селищна територіальна громада, Петропавлівська сільська територіальна громада, Кіндрашівська сільська територіальна громада, Курилівська сільська територіальна громада.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.06.2024 №235 «Про визначення районів ведення бойових дій» з 01 по 31 травня 2024 року визначено райони ведення воєнних (бойових) дій серед яких: Харківська область - Куп'янський район: Дворічанська селищна територіальна громада, Петропавлівська сільська територіальна громада, Кіндрашівська сільська територіальна громада, Курилівська сільська територіальна громада.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.07.2024 № 293 «Про визначення районів ведення бойових дій» з 01 по 30 червня 2024 року визначено райони ведення воєнних (бойових) дій серед яких: Харківська область - Куп'янський район: Дворічанська селищна територіальна громада, Петропавлівська сільська територіальна громада, Кіндрашівська сільська територіальна громада, Курилівська сільська територіальна громада.
Рапортами від 14.05.2024 №1376, від 05.06.2024 №159 та від 03.07.2024 №1796 відповідно до Постанови №168 командир ВЧ НОМЕР_2 просить нарахувати та виплатити додаткову винагороду пропорційно участі у бойових діях і заходах за квітень, травень та червень 2024 року, зокрема і позивачу з розрахунку 100 000 грн за періоди з 01.04.2024 по 23.04.2024, з 25.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 21.05.2024, з 23.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.05.2024 №215, зокрема і позивачу наказано виплатити додаткову винагороду за період з 01.04.2024 по 23.04.2024, з 25.04.2024 по 30.04.2024 відповідно до Постанови №168 в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.06.2024 №236, зокрема і позивачу наказано виплатити додаткову винагороду за період з 01.05.2024 по 21.05.2024, з 23.05.2024 по 31.05.2024 відповідно до Постанови №168 в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.07.2024 №281, зокрема і позивачу наказано виплатити додаткову винагороду за період з 01.07.2024 по 30.07.2024 відповідно до Постанови №168 в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно до часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Додатку 1 до цього наказу.
Матеріали справи містять копію довідки від 08.07.2024 №1833, виданої ВЧ НОМЕР_2 , про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з якої вбачається, що підполковник ОСОБА_1 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Любеч Чернігівської області, н.п. Славутич в період з 01.08.2022 по 31.12.2022, в АДРЕСА_1 в періоди з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 01.12.2023 по 09.12.2023, з 15.12.2023 по 17.02.2024, 21.02.2024 по 06.03.2024, з 12.03.2024 по 23.03.2024, з 27.03.2024 по 23.04.2024, з 25.04.2024 по 21.05.2024, з 23.05.2024 по 08.07.2024.
Підставами вказано наказ командувача оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) м. Чернігів №35 від 01.08.2022; журнали бойових дій ВЧ НОМЕР_2 №01 від 03.06.2022, №59 від 17.02.2023, наказ командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) смт Шевченкове №323 від 09.11.2023, журнали бойових дій командира ВЧ НОМЕР_2 №130/дск від 21.11.2023, №139 від 19.06.2024.
Означена довідка оформлена відповідно до додатку 6 до Порядку (в редакції постанови КМУ від 22.08.2023 №887).
Відповідно до витягів з бойових наказів командира 61 осб 44 омбр на оборонний бій №№12/дск від 11.11.2023, 13/дск від 01.04.2024, 14/дск від 14.04.2024, 15/дск від 23.05.2024, 16/дск від 31.05.2024, 691/дск від 11.11.2023, 142/дск від 01.04.2024, 187/дск від 01.05.2024, 255/дск від 01.06.2024 позивачу наказано силами о/с організувати пропаганду державної політики у сфері оборони та заходів інформаційно-пропагандистського і культурологічного забезпечення в районах виконання бойових завдань батальйону. Здійснювати перевірку та контроль морально-психологічного стану о/с батальйону на КСП рот та на глибину ротних (взводних) опорних пунктів першої лінії оборони згідно затвердженого графіку. Здійснювати контроль несення бойового чергування та стану справ в районі оборони 61 осб 44 омбр, ротних, взводних опорних пунктах та вогневих позиціях підрозділів батальйону, брати участь у бойових зіткненнях.
Довідкою від 22.07.2024 №998, виданою ВЧ НОМЕР_2 , підтверджується нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди за квітень 2024 року у сумі 28 565,00 грн (за період з 01.04.2024 по 30.04.2024), за травень 2024 року у сумі 28 596,78 грн (за період з 01.05.2024 по 31.05.2024) та за червень 2024 року у сумі 29 550,00 грн (за період з 01.06.2024 по 30.06.2024).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту також - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту також - Постанова №168, у редакції від 02.02.2024) пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі по тексту також - Порядок №260).
Відповідно до пункту другого розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 №Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
- 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку № 260).
Враховуючи зазначені норми законодавства, у суду наявні підстави вважати, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому, виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, оскільки відповідно до абзацу 2, 3 пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено також такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Згідно з роз'ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які надані в листах №423/1932 від 11.04.2023, №423/1280 від 13.03.2023, під час дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказами від 01.05.2024 №215, від 01.06.2024 №236 та від 01.07.2024 №281 позивачу призначено додаткову виплату у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за період його безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконання бойових (спеціальних) завдань.
Підставою винесення означених наказів слугували рапорти командира ВЧ НОМЕР_2 та бойові розпорядження від 01.04.2024 №13/дск, від 14.04.2024 №14/дск, від 01.04.2024 №142/дск, від 23.05.2024 №15/дск, від 31.05.2024 №16/дск.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження скасування означених наказів чи призупинення їх дії, що, в свою чергу, свідчить про виникнення у відповідача обов'язку з їх виконання.
На переконання суду, означені накази, рапорти у сукупності з наданими позивачем витягами з бойових наказів, витягами з журналів бойових дій свідчать про наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за спірний період.
Проте, з довідки про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення та додаткової винагороди вбачається, що у спірному періоді ОСОБА_1 фактично виплачено додаткову винагороду за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 у сумі 28 565,00 грн, за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 у сумі 28 596,78 грн, у період з 01.06.2024 по 30.06.2024 у сумі 29 550,00 грн.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за взяття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з квітня по червень 2024 року в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно з яким ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.10.2018 у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23.11.2018 у справі №826/8844/16 та від 20.12.2018 у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов'язання відповідача 2 вчинити дії, направлені на поновлення прав позивача, а саме: нарахувати та виплатити Кучеру позивачу додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 Постанови №168 за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у його дискреційні повноваження.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за взяття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з квітня по червень 2024 року в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за взяття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з квітня по червень 2024 року в розрахунку 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.