05 лютого 2026 року Київ № 320/3639/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», про визнання протиправною та нечинною постанови в частині,
у січні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (ТОВ «Чернігівгаз збут», товариство) із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Нацкомісія, НКРЕКП, Регулятор).
Просили визнати протиправним та нечинним пункт 6 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2494, з моменту його прийняття.
У якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача визначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»).
Ухвалою суду (суддя Донець В.П.) від 13.03.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження. Залучено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12.06.2024 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» (код 39577504); Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» (код 39589441); Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (код 39594527); Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз збут» (код 39593306); Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (код 39595350); Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» (код 39589483); Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (код 39592941).
Ухвалою суду від 10.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
16.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2024, а 21.10.2024 справу знято з розгляду, про що секретарем судових засідань складено та підписано відповідну довідку. Дата і час чергового судового засідання судом не визначалась.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справа була передана для розгляду судді Скрипці І.М.
Ухвалою від 31.03.2025 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження суддею Скрипко І.М., призначено підготовче засідання на 30.04.2025.
30.04.2025 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці.
05.06.2025 проведено підготовче засідання, протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025.
07.08.2025 задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду, призначено судовий розгляд на 18.09.2025.
У судове засідання 18.09.2025 з'явилися представник відповідача та представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»; просили відмовити у задоволенні позову.
Позивач надіслав заяву про розгляд справи без його представника. У змісті такої заяви зазначили, що товариство «Чернігівгаз збут» підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, докази у справі, на яких ґрунтується правова позиція позивача, додані до матеріалів справи; просили суд задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що основним видом його діяльності є постачання природного газу. Вказали, що з травня 2022 року і по час звернення до суду оператором ГРМ АТ «Чернігівгаз» проводяться коригування (зменшення) обсягів розподіленого (спожитого) природного газу побутовими споживачами в закритих періодах (у ті місяці, по яких між ТОВ «Чернігівгаз збут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» складено комерційні акти приймання-передачі, виходячи з попередньої інформації про більші обсяги спожитого газу побутовими споживачами). Наголосили, що оскаржуваний пункт надає право оператору ГРМ самостійно, без повідомлення сторін договору, коригувати обсяги газу по вже закритих періодах, що є прямим втручанням в договірні відносини між сторонами по договору, впливає на стан виконання договору, у той час як оператор ГРМ не є стороною договору, а тому не несе будь-якої відповідальності. Повідомили і те, що проведене коригування оператором ГРМ об'ємів спожитого газу не є фактом дзеркального відображення таких об'ємів у даних ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», оскільки останній зазначає, що комерційні акти приймання-передачі вже підписані без зауважень і у нього відсутні підстави для внесення змін по скоригованим пізніше даним. Наголосили, що такі обставини призводять до викривлень в розрахунках за спожитий природний газ, що породжує ряд судових справ із вимогами про зобов'язання позивача видалити з особового рахунку споживачів дані по заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за періоди, які входять в проміжок з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що взаємовідносини між постачальником природного газу та побутовим споживачем регулюються умовами Типового договору постачання природного газу побутовому споживачу, у відповідності до якого постачальник має право проводити разом із споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта. Наголосили, що у разі, якщо побутовий споживач не забезпечив своєчасну передачу показань оператору ГРМ, то у такому випадку при визначенні обсягів спожитого природного газу по об'єкту споживача оператор ГРМ використовує планові місячні об'єми споживання, які можуть значно відрізнятися від фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. Пояснили, що саме у зв'язку із цим, з метою забезпечення захисту прав побутових споживачів, пунктом 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу газороподільних систем встановлено, що побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. Зазначили, що з урахуванням положень цивільного законодавства, взаємовідносини між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Чернігівгаз збут» щодо купівлі-продажу природного газу, у тому числі визначення умов щодо обсягу природного газу з урахуванням положень законодавства щодо приведення до фактичних обсягів природного газу, спожитих побутовими споживачами, визначених за результатом звіряння, та відповідальності сторін за дотримання умов договору, могли бути врегульовані відповідно до укладеного ними Рамкового договору. Вважають, що оскаржувана норма не перешкоджає сторонам такого договору врегульовувати питання визначення обсягів природного газу, з урахуванням вимог законодавства щодо приведення до фактичних обсягів природного газу, спожитих побутовими споживачами і не суперечить статтям 525, 526, 655, 670 Цивільного кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надіслано письмові пояснення, де висловило прохання відмовити у задоволенні позову. Звернуто увагу, що Кодексом ГТС встановлено окремий порядок передачі та обліку природного газу по договорам купівлі-продажу між учасниками оптового ринку природного газу, який принципово відрізняється від порядку передачі та обліку природного газу по договорам постачання, які укладаються постачальниками з побутовими споживачами, однак у позові товариство «Чернігівгаз збут» змішує ці порядки. Зазначили, що правовідносини позивача із побутовими споживачами газу базуються на Правилах постачання природного газу, затверджених постановою відповідача від 30.09.2015 №2496, та договорах, укладених згідно із Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Нацкомісії від 30.09.2015 №2500. Вказали, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та позивачем укладено Рамковий договір та Індивідуальний договір, за яким здійснювався продаж природнього газу товариству «Чернігівгаззбут», належним чином виконано умови договорів і продано позивачу протягом жовтня 2021 - квітня 2022 року відповідний газ. Факт продажу природного газу підтверджено комерційними актами приймання природного газу, які підписані товариством позивача без зауважень щодо якості та кількості отриманого газу; право власності перейшло до позивача у віртуальній торговій точці, після чого саме позивач почав нести всі ризики та відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Також звертали увагу, що після переходу права власності на такий газ, позивач, як покупець, несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ. Вказали, що суб'єкти ринку природного газу, які уклали договір купівлі-продажу природного газу, на його виконання здійснюють приймання-передачу природного газу у віртуальній торговій точці, користуючись ресурсами інформаційної платформи Оператора ГТС, зокрема, таким інструментом як торгове сповіщення, після надання якого третя особа, як продавець, не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС тощо.
Наголосили на праві побутового споживача вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому договором постачання порядку.
Позивач надіслав відповідь на відзив. Звернули увагу, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, зокрема, шляхом розробки та затвердження у встановленому порядку нормативно-правових актів. Вказали, що постанова НКРЕКП від 29.10.2021 №1909 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», якою були внесені зміни до Глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ шляхом доповнення пунктом 6, не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому вона не має належної правової сили, та, як наслідок, суб'єкти правовідносин не можуть керуватися нею при вчиненні юридично значимих дій.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив. Вказали, що законодавець прямо передбачив відсутність необхідності державної реєстрації Міністерством юстиції України рішень НКРЕКП. Наголосили, що оскаржувана норма встановлює порядок проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу по об'єкту побутового споживача та надає можливість такому споживачу сплачувати за фактично отримані послуги, а не за планові величини, які визначаються, виходячи з місячної частки від планового річного об'єму споживання природного газу. Також вказали, що впровадженні приписи спрямовані і на захист побутових споживачів при здійсненні взаєморозрахунків з постачальниками природного газу та операторами ГРМ, оскільки надають право ініціювати проведення звіряння фактично спожитих обсягів природного газу. Звернули увагу на те, що деякі побутові споживачі позбавлені можливості своєчасно передавати фактичні показники лічильників природного газу. Наголосили і на тому, що позивач має право на безперешкодний доступ до лічильника газу на об'єкті споживача для звіряння фактично використаних обсягів природного газу побутовим споживачем. Зазначили, що нормативно-правові акти відповідача, у тому числі і Кодекс ГТС, прийняті з дотриманням балансу інтересів усіх суб'єктів ринку природного газу, як постачальників, так і побутових споживачів. Підкреслили, що і сам позивач у позовній заяві підтверджує позицію, що обсяг природного газу, спожитий побутовими споживачами з ресурсу ТОВ «Чернігівгаз збут» у період з жовтня по квітень 2022 року має відповідати фактично спожитим обсягам природного газу за цей період.
Товариство «Чернігівгаз збут» також направили письмові пояснення. Вказали, що якщо вносяться зміни в нормативно-правовий акт, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, то і зміни до нього повинні пройти таку ж процедуру. Наголосили, що існування спірного пункту в такій редакції прямо порушує права самого товариства та його фінансовий інтерес, що в свою чергу підтверджує відсутність дотримання балансу інтересів учасників ринку природного газу. Так, реалізувати свої права щодо перевірки, звірки, коригування об'ємів природного газу, як зазначає Регулятор, у цьому випадку ТОВ «Чернігівгаз збут» не має можливості, оскільки дія договору постачання природного газу зі споживачами припинена. Наголосили, що дії АТ «Чернігівгаз», як Оператора ГРМ, які він провів відповідно до пункту 6 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, стали причиною порушення законного права та фінансового інтересу товариства позивача, що полягає у виникненні незаконної вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» щодо оплати позивачем обсягів природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, які за своєю кількістю є значно менші, безтоварними, ніж зазначені в актах приймання-передачі природного газу за цей період, оскільки коригування АТ «Чернігівгаз» провів вже після закінчення дії договору та підписання відповідних актів, а саме - після 30.04.2022.
Пояснили, що специфіка ринку природного газу полягає в тому, що ситуація коригування об'ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами, має місце час від часу під час дії договорів зі споживачами; згідно з розподілом функцій між учасниками ринку природного газу, повноваження по обліку фактично спожитого природного газу споживачами Чернігівської області віднесено до компетенції Оператора ГРМ - АТ «Чернігівгаз»; комерційні акти приймання-передачі природного газу, підписані ТОВ «Чернігівгаз збут» та ГК «Нафтогаз Трейдинг» в рамках дії договору, сформовані на підставі тих обсягів спожитого побутовими споживачами газу, які надав товариству Оператор ГРМ - АТ «Чернігівгаз» протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року. Підсумували, що саме Оператор ГРМ - АТ «Чернігівгаз» здійснює облік природного газу, спожитого всіма категоріями споживачів, в тому числі побутовими споживачами, та передає інформацію про такі обсяги газу Оператору ГТС через Інформаційну платформу з метою здійснення на підставі таких даних розрахунків між всіма суб'єктами на ринку газу. У зв'язку з цим, інформація, яка міститься в комерційних актах приймання-передачі природного газу, підписаних ТОВ «Чернігівгаз збут» та ГК «Нафтогаз Трейдинг», отримана саме від Оператора ГРМ - АТ «Чернігівгаз» протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року і яка була відображена на Інформаційній платформі станом на 30.04.2022 вже після підписання комерційних актів, починаючи з 09.06.2022, коли побутові споживачі Чернігівської області, яких станом на 30.04.2022 було більш ніж 357 тисяч, почали масово звертатись до ТОВ «Чернігівгаз збут» з вимогами повернення переплати та перерахування обсягів, стало відомо, що АТ «Чернігівгаз» здійснює коригування (зняття) надлишково нарахованих об'ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами позивача за період з жовтня 2021 по квітень 2022 вже в закритому періоді, тобто після 30.04.2022. Знову звернули увагу суду на те, що обсяги спожитого природного газу по побутовим споживачам саме за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року та які скориговані Оператором ГРМ - АТ «Чернігівгаз» - але вже після 30.04.2022 року, звичайно відрізняються від тих об'ємів, які були вказані в підписаних комерційних актах приймання-передачі, оскільки процес коригування в сторону зменшення проходив після їх підписання, а саме - після 30.04.2022.
Також позивач наголошував на відсутності механізму переведення переплати з особового рахунку споживачів «Чернігівгаз збут» на особові рахунки споживачів у ТОВ «Нафтогаз України».
Відповідач також надіслав письмові пояснення. Звернули увагу на те, що у відповідності до положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Також вказали, що оператори газорозподільних систем повинні вносити до інформаційної платформи інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця споживачем; тобто у разі, якщо в результаті контрольного зняття показників лічильника Оператор ГРМ у поточному розрахунковому періоді внесе до Інформаційної платформи Оператора ГТС дані щодо коригування фактично спожитого об'єму природного газу побутовим споживачем, то такі дані будуть використані діючим постачальником.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив їх задовольнити. У подальшому, як вже зазначалося, направили заяву про розгляд справи без участі представника позивача, вказавши, що позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні стверджувала правомірність оскаржуваної норми і просила відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, представника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», дослідивши доводи, викладені у заявах по суті у цій справі, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 39576385, зареєстроване 31.12.2014, місцезнаходження якої: 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68. Видами економічної діяльності товариства є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; 35.14 Торгівля електроенергією.
30.09.2021 між ТОВ «Чернігівгазбут» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЧерГЗ та Індивідуальний договір №БГр-21/22-ЧерГЗ. Такі договори діяли до 30.04.2022.
Рамковий договір регулював відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується «Індивідуальний договір».
Узгоджено, що Індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахування умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід'ємну частину цього договору. Умовами Індивідуального договору визначаються: Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно із цим договором. Закріплено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором.
Унормовано і те, що загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів (пункт 2.1).
Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в Індивідуальному договорі. Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження / набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до Індивідуального договору та портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено Кодексом ГТС.
Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (пункт 3.3).
Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4).
За змістом пункту 3.5 названого договору торгові сповіщення надаються відповідно до умов, визначених Індивідуальним договором та Кодексом ГТС. Покупець зобов'язаний надати Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує максимальний обсяг природного газу відповідного Періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого Продавцем та прийнятого Покупцем обсягу у такому Періоді поставки згідно з умовами Індивідуального договору та Додаткової угоди, до 13 : 00 год Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки.
Покупець має право до 04:00 Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки, скоригувати подане Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, згідно з умовами підпункту 3.5.1 Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам, Продавець не несе відповідальності за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу (пункт 3.7).
Фактичний обсяг переданого Продавцем та прийнятого Покупцем газу на ВТТ за Період поставки згідно з Індивідуальним Договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях Сторін, на підставі яких Оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого Періоду поставки (пункт 3.8).
Після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт і направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця, вказану у Розділі II Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акта у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у розділі 11 цього Договору (пункт 3.9).
Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акта та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акта та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акта Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки па поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору (пункт 3.10).
Після надання Торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем (пункт 3.12).
У пункті 4.1 визначено, що загальна вартість цього Договору не може перевищувати 1 933 652 000, 00 грн (один мільярд дев'ятсот тридцять три мільйони шістсот п'ятдесят дві тисячі гривень), включаючи ПДВ.
Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановляться між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2).
Узгоджено, що Індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахування умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід'ємну частину цього договору. Умовами Індивідуального договору визначаються: Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно із цим договором. Закріплено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором.
Унормовано і те, що загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів (пункт 2.1).
Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в Індивідуальному договорі. Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження / набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до Індивідуального договору та портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено Кодексом ГТС.
Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (пункт 3.3).
Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4).
За змістом пункту 3.5 названого договору торгові сповіщення надаються відповідно до умов, визначених Індивідуальним договором та Кодексом ГТС. Покупець зобов'язаний надати Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує максимальний обсяг природного газу відповідного Періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого Продавцем та прийнятого Покупцем обсягу у такому Періоді поставки згідно з умовами Індивідуального договору та Додаткової угоди, до 13 : 00 год Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки.
Покупець має право до 04:00 Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки, скоригувати подане Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, згідно з умовами підпункту 3.5.1 Договору.
У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам, Продавець не несе відповідальності за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу (пункт 3.7).
Фактичний обсяг переданого Продавцем та прийнятого Покупцем газу на ВТТ за Період поставки згідно з Індивідуальним Договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях Сторін, на підставі яких Оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого Періоду поставки (пункт 3.8).
Після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт і направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця, вказану у Розділі II Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акта у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця вказану у розділі 11 цього Договору (пункт 3.9).
Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акта та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акта та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акта Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки па поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору (пункт 3.10).
Після надання Торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем (пункт 3.12).
У пункті 4.1 визначено, що загальна вартість цього Договору не може перевищувати 1 933 652 000, 00 грн (один мільярд дев'ятсот тридцять три мільйони шістсот п'ятдесят дві тисячі гривень), включаючи ПДВ.
Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановляться між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (пункт 4.2).
Як закріплено у пункті 5.1, Покупець має право:
- на отримання газу в обсягах, визначених Індивідуальним Договором, за умови належного виконання своїх зобов'язань, у тому числі здійснення повного розрахунку, надання забезпечення в порядку, передбаченому Договором та Індивідуальним Договором;
- звертатися до Продавця для вирішення будь-яких питань, пов'язаних із виконанням Договору;
- на звірку фактичних розрахунків із підписанням відповідного акта;
- розірвати договір в односторонньому порядку у випадку прийняття органами державної виконавчої та/або законодавчої влади України розпоряджень, постанов, законів тощо про встановлення граничного рівня цін та/або прийняття Кабінетом Міністрів України рішень щодо покладання спеціальних обов'язків на Продавця відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», якщо прийняття таких актів мало місце після укладення цього Договору. В такому випадку Покупець направляє Продавцю повідомлення про розірвання даного Договору та всіх додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, в тому числі, Індивідуального Договору, за 20 календарних днів до дати такого розірвання. При цьому, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість природного газу, поставленого до дати розірвання Договору та всі інші платежі передбачені Договором та всіма додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, в тому числі, Індивідуальним договором;
- інші права, передбачені чинним законодавством України та Договором.
Покупець зобов'язаний проводити звірку розрахунків за газ, переданий у власність покупцю протягом 5-ти днів з дати надходження відповідної вимоги продавця (підпункт 5.2.5)
Як пояснив позивач, що не заперечується відповідачем і третіми особами, з 01.05.2022 на підставі наказу Міністерства енергетики України «Про постачання природного газу побутовим споживачам» №198 від 08.06.2022 побутових споживачів ТОВ «Чернігівгазбут» переведено до «постачальника останньої надії» - ГК «Нафтогаз України».
Як пояснив позивач, що не заперечується відповідачем і третіми особами, з 01.05.2022 на підставі наказу Міністерства енергетики України «Про постачання природного газу побутовим споживачам» №198 від 08.06.2022 побутових споживачів ТОВ «Чернігівгазбут» переведено до «постачальника останньої надії» - ГК «Нафтогаз України».
Також сторонами визнається, що повноваження по обліку фактично спожитого природного газу споживачами Чернігівської області віднесено до повноважень АТ «Чернігівгаз».
Позивач зазначав, що після підписання комерційних актів із ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» і після 30.04.2022, АТ «Чернігівгаз» здійснює коригування (зняття) у періоді після 30.04.2022 надлишково нарахованих об'ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ «Чернігівгаз Збут» за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року (у вже закритому періоді), в сторону зменшення, оскільки саме до АТ «Чернігівгаз» звертаються побутові споживачі щодо врегулювання невідповідності між фактичними показниками їх приладів обліку природного газу та рахунками на оплату, які вони отримують за послуги розподілу та постачання природного газу в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року. Наголосили, що проведене коригування не є фактом дзеркального відображення таких об'ємів у даних ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Пояснили, що названі обставини породжують ряд судових справ із вимогами споживачів зобов'язати ТОВ «Чернігівгаз Збут» видалити з особового рахунку споживача дані по заборгованості з оплати за спожитий газ за періоди, які входять в проміжок з жовтня 2021 року по квітень 2022 року (надали до позовної заяви рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі №751/1439/23 від 05.06.2023 і постанову Чернігівського апеляційного суду від 05.09.2023 у цій справі; під час розгляду справи подали копію рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10.06.2024 у справі №730/269/24, яким відмовлено товариству «Чернігівгаз Збут» у стягненні боргу за надання послуг постачання природного газу із урахуванням показників спожитого газу із побутового споживача).
З метою урегулювання ситуації, яка склалася, ТОВ «Чернігівгаз Збут» зверталося до НКРЕКП.
Так, Нацкомісія за результатами таких звернень надавала відповідь у листах від 08.09.2022 №53-37/815-22, від 12.09.2022 №53-37/821-22, від 29.09.2022 №53-37/960-22. Зокрема, зазначали, що оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов'язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об'єм розподілу і споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснене контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань. Звернули увагу на положення пункту 31 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, за якими побутовий споживач має право, зокрема, на проведення звіряння розрахунків з підписанням відповідного акта та безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу; а у пункті 34 цього ж розділу унормовано, що постачальник зобов'язаний, зокрема, розглядати в установленому порядку претензії побутового споживача щодо нарахувань за спожитий природний газ з урахуванням вимог пункту 9 розділу VІІ цих Правил і за наявності підстав задовольняти вимоги.
Запропоновано АТ «Чернігівгаз», ТОВ «Чернігівгаз збут» і ТОВ «ГК «Нафтогаз України», в узгоджений із відповідними споживачами час, провести звірку витрат природного газу, нарахувань та оплат по особовим рахункам споживачів з підписанням актів звірки.
Судом з'ясовано, що на виконання покладених повноважень, Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з підготовки проєктів регуляторних актів на 2015 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 11.12.2014 № 762, було розроблено проєкт Кодексу газорозподільних систем, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
Проєкт постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» та аналіз регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань оприлюднювався шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП www.nerc.gov.ua в мережі Інтернет.
Також для погодження із Державною регуляторною службою України разом з проєктом регуляторного акта Комісією подано аналіз регуляторного впливу цього проєкту та копією оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проєкту з метою одержання зауважень і пропозицій.
Листом Державної регуляторної служби України від 06.11.2015 № 8471/0/20-15 Комісію повідомлено, що за результатами проведеної експертизи проєкт постанови НКРЕКП відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Листом Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 №128-06/01- 9936, в межах компетенції, повідомлено про погодження проєкту постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем».
Листом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 06.11.2015 № 7193/24487-0-26-15/12.2.1 повідомлено Комісію, що постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини
Крім того, листом Міністерства юстиції України від 09.11.2015 № 24466-0-26-15.- 10.1 повідомлено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2015 № 2237/5 повернуто після державної реєстрації постанову НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», зареєстровану у Міністерстві юстиції 06.11.2015 за № 1378/27824.
Відповідач повідомив, що протягом місячного терміну з дня офіційного оприлюднення проєкту Кодексу газорозподільних систем на сайті НКРЕКП від ТОВ «Чернігівгаз Збут», не надходило жодних пропозицій та зауважень.
У подальшому, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1909 від 29.10.2021, яка набрала чинності з 01.11.2021, цей Кодекс доповнено пунктом 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, у відповідності до якого побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов'язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу.
Позивач вважає, що наявність такого нормативного припису, прийнятого згідно із постановою НКЕРКП № 1909 від 29.10.2021, є причиною як додаткових фінансових витрат, так і негативного впливу на ділову репутацію позивача, у зв'язку із чим звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить із наступного.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень врегульовано у статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Як закріплено у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України №329-VIII «Про ринок природного газу» (Закон №329-VIII).
У відповідності до статті 4 цього Закону державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства; до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження кодексів газорозподільних систем.
При цьому, за нормами статті 1 Закону №329-VIII Регулятором ринку природного газу є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За приписами статті 4 Закону України №1682-III «Про природні монополії» (Закон №1682-III) державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про природні монополії» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.
Статтею 11 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.
Пунктом 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (Положення), визначено, що одним із основних завдань Комісії є, зокрема, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ.
За змістом названого Положення рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.
Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Також суд зазначає, що з правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення з 26.11.2016 визначає Закон України №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Закон №1540-VIII).
Так, за приписами статті 1 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є:
1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) інші завдання, передбачені законом.
Постановою 30.09.2015 № 2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено Кодекс газорозподільних систем. Така постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (Кодекс ГРС).
У розділі І Кодексу ГРС закріплено, що цей Кодекс розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:
1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості;
2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;
3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);
4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);
5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Порядок взаємовідносин оператора газорозподільної системи з оператором газотранспортної системи, у тому числі пов'язаних з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема щодо якості та обліку природного газу (у тому числі приладового), а також з обміном даних щодо прогнозів відборів/споживання природного газу по споживачах та фактичних обсягів споживання ними природного газу, регулює Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823 (Кодекс ГТС), договір транспортування природного газу та технічна угода, що укладені між сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Тут же визначено, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини:
між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біометану або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи;
між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу.
Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.
Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Главу 4 розділу IX Кодексу ГРС доповнено новим пунктом 6 згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1909 від 29.10.2021.
У відповідності до цього пункту 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов'язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу.
Постанова Регулятора № 1909 від 29.10.2021 набрала чинності з 01.11.2021.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи (Кодекс ГТС). Названа постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11. 2015 за № 1378/27823.
Як закріплено у розділі І Кодексу ГТС, цей Кодекс розроблено відповідно до Законів України «Про ринок природного газу», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про трубопровідний транспорт», «Про нафту і газ», «Про природні монополії» та інших нормативно-правових актів. Цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Доступ суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах:
рівного права доступу та приєднання для всіх суб'єктів ринку природного газу;
збереження цілісності, безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи;
надання оператором газотранспортної системи послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах;
надання оператором газотранспортної системи послуг належної якості;
своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи;
сприяння підвищенню ліквідності ринку природного газу, зокрема розвитку оптового ринку короткострокових продуктів;
відповідальності всіх суб'єктів ринку природного газу за дотримання правил балансування, встановлених цим Кодексом, зокрема в частині сплати та одержання плати за добовий небаланс та плати за нейтральність балансування, для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом.
У цьому ж розділі надановизначення наступним термінам:
віртуальна точка - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням;
віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу;
договір приєднання - договір між оператором газотранспортної системи та замовником про приєднання об'єктів замовника до газотранспортної системи;
договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.
У відповідності до пункту 1 глави 2 розділу ХІV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
При цьому оператор газотранспортної системи не має права вимагати від замовників послуг транспортування будь-яких підтверджуючих документів набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу.
За змістом пунктів 2, 3, 4, 5, 8 названого розділу оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.
Замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу.
Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи.
Торгове сповіщення має містити таку інформацію:
газова доба, коли передаватиметься природний газ;
ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди;
зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття;
обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).
Якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:
як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;
як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
За правилами пункту 11 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу, поданого до газотрнспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
У розділі IX Кодексу ГТС унормовано Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі.
За змістом глави 1 цього ж розділу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Як закріплено у главі 4 розділі IX Кодексу ГТС, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.
У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Як визначено у статті 1 Закону України №329-VIII від 09.04.2015 «Про ринок природного газу» (Закон №329-VIII):
6) газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;
7) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу;
11) кодекс газотранспортної системи, кодекс газорозподільних систем, кодекс газосховища, кодекс установки LNG - правила експлуатації та доступу до газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG, що затверджуються Регулятором;
17) оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
18) оператор газосховища - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників);
19) оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною
23) побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
За нормами статті 12 цього Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Права та обов'язки споживача закріплені у статті 13 Закону №329-VIII.
Так, споживач має право, зокрема, на:
1) вільний вибір постачальника;
2) безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону;
3) отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником;
4) отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів;
5) безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу;
6) дострокове розірвання договору постачання, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору постачання в частині умов постачання та нові умови постачання виявилися для нього неприйнятними.
Споживач зобов'язаний, зокрема:
1) укласти договір про постачання природного газу;
2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;
3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;
4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;
5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів;
6) надавати стороні, з якою укладено договір про постачання/купівлю-продаж природного газу, інформацію про максимальну номінальну потужність споживання власних об'єктів споживання за договором з оператором газорозподільної/газотранспортної системи, якщо така потужність дозволяє споживати 600 ГВт·год на рік та більше при максимальній виробничій потужності споживання (цілодобове споживання протягом року).
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Захист прав споживачів природного газу - фізичних осіб регулюється цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом пункту 22 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, споживач має право:
на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов;
на одночасне отримання природного газу від декількох постачальників на одну точку комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код, в одному розрахунковому періоді в порядку, встановленому пунктом 22 цього розділу, за умови укладення договору постачання природного газу з такими постачальниками та після укладення з ними угоди про алокацію відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;
на безкоштовне отримання інформації щодо цін постачальника на природний газ та порядку оплати;
самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства, про що повинен письмово повідомляти всіх суб'єктів ринку природного газу, з якими укладено відповідні договори;
вимагати поновлення постачання природного газу в установленому порядку після усунення порушень і компенсації оплати послуг за відключення та підключення, якщо припинення газопостачання відбулося без розірвання договору постачання природного газу;
інші права, передбачені цими Правилами та чинним законодавством.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Так, у пункті 5.1 розділу V Типового договору закріплено, що споживач має право:
1) отримувати послуги постачання природного газу на умовах, зазначених у цьому Договорі;
2) у чіткий та прозорий спосіб безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та послуг, що надаються Постачальником, та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, а також іншу інформацію, що має надаватись Постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього Договору;
3) безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу;
4) звертатися до Постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього Договору;
5) вимагати від Постачальника надання письмової форми цього Договору, завіреної печаткою (за наявності) Постачальника;
6) вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором порядку;
7) проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта;
8) перейти на постачання природного газу до іншого постачальника;
9) за умови відсутності заборгованості за цим Договором перед Постачальником достроково призупинити чи розірвати цей Договір у встановленому цим Договором порядку, крім випадків зміни постачальника відповідно до Правил постачання;
10) оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим Договором;
11) отримувати відшкодування збитків від Постачальника, що понесені Споживачем у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Постачальником своїх зобов'язань перед Споживачем, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього Договору;
12) мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.
Як закріплено у пункті 3 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.03.2020 № 1207/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2020 за № 313/34596, нормативно-правові акти про внесення змін до зареєстрованих нормативно-правових актів, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. У разі необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пунктах 2, 3 Положення, приймається і подається на державну реєстрацію новий нормативно-правовий акт з порушеного питання, а попередній документ визнається таким, що втратив чинність.
У той же час, за нормами статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження.
Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.
Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження.
Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
За змістом статті 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 цього ж кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Як закріплено у статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За положеннями статті 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
На підставі наведених правових норм та з'ясованих у справі обставин, суд приходить до наступних висновків.
Повноваження відповідача із державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, у тому числі і шляхом здійснення нормативно-правового регулювання, закріплено законодавчо; перевищення таких повноважень у спірних відносинах не встановлено.
Суд враховує специфіку застосування оскаржуваного нормативного припису і наголошує, що метою прийняття цієї норми є сплата саме за отриманий природний газ, що є справедливим та відповідає положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так само, суд зазначає, що позивач повинен був враховувати специфіку постачання природного газу побутовим споживачам при укладенні договорів як із ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», так і з побутовими споживачами.
Щодо доводу позивача про відсутність державної реєстрації оскаржуваної норми у Міністерстві юстиції України, то, по-перше, відсутність реєстрації нормативного акта як така є підставою ставити питання про його незастосування у відповідних відносинах, а не підставою для його скасування; по-друге, Законом України №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (чинним на час прийняття відповідної норми) визначено, що рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України .
До того ж, суд вказує, що більшість доводів товариства «Чернігівгаз збут» фактично стосуються врегулювання цивільних договірних відносин і визначення кількості придбаного і проданого у подальшому природного газу.
Суд звертає увагу, що і у Типовому договорі постачання природного газу побутовим споживачам закріплено право споживача вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором порядку, а також проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта. Право побутового споживача, зокрема, на проведення звіряння розрахунків з підписанням відповідного акта та безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу закріплено і у Правилах постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496. При цьому, позивач не зазначав, чому перед підписанням комерційних актів не скористався правом перевірки показників лічильників у побутових споживачів.
Позивач не повідомляє і те, чи звертався до третьої особи із проханням узгодити обсяг придбаного газу.
Також суд звертає увагу на положення пункту 5.1.4 Рамкового договору, де сторонами узгоджено право покупця (у цьому випадку позивача ТОВ «Чернігівгаз збут») розірвати договір в односторонньому порядку у випадку прийняття органами державної виконавчої та/або законодавчої влади України розпоряджень, постанов, законів тощо про встановлення граничного рівня цін та/або прийняття Кабінетом Міністрів України рішень щодо покладання спеціальних обов'язків на продавця відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», якщо прийняття таких актів мало місце після укладення цього договору.
Так, Рамковий договір укладено 30.09.2021; оскаржуване положення Кодексу ГТС прийнято постановою № 1909 від 29.10.2021, набрало чинності 01.11.2021. Тобто дійсно прийнято після укладення відповідного договору, у той же час під час дії такого договору і позивач міг як ініціювати внесення змін до відповідного договору ще під час його дії або ж поставити питання про розірвання договору у зв'язку із прийняттям оскаржуваної норми.
Також суд враховує доводи відповідача про те, що взаємовідносини між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Чернігівгаз збут» щодо купівлі-продажу природного газу, у тому числі визначення умов щодо обсягу природного газу з урахуванням положень законодавства щодо приведення до фактичних обсягів природного газу, спожитих побутовими споживачами, визначених за результатами звіряння, та відповідальності сторін за дотримання відповідних умов договору, могли бути врегульовані сторонами відповідно до укладеного між ними Рамкового договору.
Крім того, суд констатує, що доводи позивача лежать в аспекті договірних відносин.
Так, фактично обставинами цивільно-правових відносин товариство «Чернігівгаз збут» обґрунтовує невідповідність оскаржуваної норми актам вищої юридичної сили.
Суд вважає, що у випадку, який розглядається, позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права і констатує, що завершення договірних відносин товариства «Чернігівгаз збут» із третьою особою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», стверджувана неможливість відкоригувати показники, зазначені у комерційних актах, не може бути підставою скасування нормативного припису про можливість побутового споживача не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. До того ж, судом не встановлено невідповідності оскаржуваного акта актам вищої юридичної сили.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.