05 лютого 2026 року м. Київ № 320/60688/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука В.В., розглянувши клопотання позивача про розгляд за загальними правилами позовного провадження адміністративної справи
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕСС ХАКІМ ГРУПП"
про стягнення заборгованості в розмірі 15 573 366,07 грн, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕСС ХАКІМ ГРУПП" про стягнення заборгованості в розмірі 15 573 366,07 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачем до суду подано заяву про вихід із спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №320/60688/25 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на суму та вид позовних вимог та необхідність детального дослідження доказів. Також, у вказаному клопотанні зазначено, що у разі відмови у задоволенні заяви про вихід зі спрощеного провадження - справу розглядати в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, у зв'язку з чим завчасно повідомити ГУ ДПС у Дніпропетровській області про дату та час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас частина четверта статті 12 КАС України передбачає перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а саме:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Аналогічний перелік справ визначений також у частині четвертій статті 257 КАС України, яка визначає перелік справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У свою чергу, перелік справ незначної складності визначає частина шоста статті 12 КАС України, зокрема, до таких справ відносяться:
- справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження (пункт 7);
- інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (пункт 10).
Застосування наведених положень КАС України вже було предметом правового аналізу Верховного Суду.
Так, у постанові від 13.02.2025 у справі № 580/871/24 суд касаційної інстанції сформулював такі висновки:
- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);
- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд неодноразово зазначав (наприклад, у постанові від 09.01.2024 у справі № 160/9696/22), що у спорах про стягнення податкового боргу суд перевіряє виключно факт наявності узгодженого грошового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання набуває статусу податкового боргу та підлягає примусовому стягненню. Суд у такій категорії справ не переглядає правомірність визначення суми грошового зобов'язання, а встановлює лише факт наявності боргу та набуття ним статусу узгодженого.
Отже, спір про стягнення узгодженого податкового боргу не є спором щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 257 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав розгляду справи за загальними правилами позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин у даній справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання з повідомленням сторін.
3. Копію ухвалу направити учасникам справи по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Жук Р.В.