про відмову в задоволенні відводу судді
05 лютого 2026 року 320/1311/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д., в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- зобов'язати представників ІНФОРМАЦІЯ_1 надати через суд відповіді на питання, які, на його переконання, були проігноровані, а саме: надати довідку обстеження та медичного огляду з підписами всіх лікарів, у тому числі лікаря-гематолога; надати інформацію щодо стану здоров'я, рівня грошового забезпечення за контрактом з Національною гвардією України, а також щодо права на відпустку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
04.02.2026 канцелярією суд зареєстрована заява позивача про відвід судді Панченко Н.Д. Підставою для відводу головуючому судді є незгода позивача з ухваленим суддею судовим рішенням про залишення без руху адміністративного позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Матеріали адміністративної справи передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 для розгляду даної заяви про відвід судді визначено суддю Василенко Г.Ю.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Судом ухвалено здійснювати розгляд заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в порядку письмового провадження.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас, слід звернути увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід). Зокрема, відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Проте, у заяві позивача не наведено жодних обставин, які б вказували на упередженість чи необ'єктивність судді Панченко Н.Д. при здійсненні правосуддя у цій справі.
Перевіривши доводи заяви позивача про відвід судді Панченко Н.Д. суд дійшов висновку, що вона ґрунтується виключно на припущеннях позивача щодо неупередженості або об'єктивності судді, пов'язаних із тривалим розглядом іншої адміністративної справи, яка перебувала на розгляді у судді Панченко Н.Д. та щодо якої позивачем було подано скаргу до Вищої ради правосуддя, а також із твердженням про порушення порядку розподілу судової справи №320/1311/26 між суддями Київського окружного адміністративного суду. Зазначені доводи не підтверджуються жодними належними доказами, а подана заява, як вже зазначалось вище, не містить доказів існування обставин, які б свідчили про упередженість судді.
Доводи позивача про здійснення автоматизованого розподілу справи №320/1311/26 з порушенням хронологічного порядку, що ніби вплинуло на випадковість визначення головуючого судді є безпідставними, оскільки відповідно до положень Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 № 1-4/25, у разі надходження позовних заяв, справ, подань, заяв про забезпечення позову, доказів, інших термінових адміністративних справ, на розгляд яких процесуальним законом встановлені скорочені строки їх розгляду, автоматизований розподіл судових справ у суді здійснюється протягом робочого часу одразу після реєстрації відповідної судової справи. Інші справи, зокрема, справа 320/1311/26, підлягають автоматизованому розподілу наприкінці робочого дня, що відповідає встановленому порядку.
Таким чином визначення головуючої судді здійснено Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 № 1-4/25.
Подана позивачем заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана заява про відвід судді Панченко Н.Д. жодним чином не мотивована, зазначені заявником обставини не свідчать про необ'єктивність та упередженість судді.
Отже, з огляду на викладене, оскільки інших обставин, які б, на переконання заявника, свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Панченко Н.Д. не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відводу судді від цієї справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі № 320/1311/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.