04 лютого 2026 року м. Київ № 320/36767/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2022-2024 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 19.05.2025 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленого як середній показник за 2022 - 2024 роки (у розмірі 15 057, 09 грн.) з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період, починаючи з 19.05.2025.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що має право на пенсію, обраховану із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року за призначенням пенсії, тобто 2022-2024 роки, а тому призначення пенсії за віком без урахування таких показників, на її думку є необґрунтованим та таким, що порушує її права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження направлялася сторонам та, зокрема відповідачу в їх електронні кабінети підсистеми «Електронний суд», та була отримана 25.07.2025, про що свідчать довідки про доставку електронних листів, наявні в матеріалах справи.
Відзиву на позовну заяву станом на день розгляду справи до суду не надходило, натомість від відповідача надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивачки.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства, суд вирішив розгляд справи проводити за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві 15.05.1997.
Позивачка до 19.05.2025 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
19.05.2025 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданої позивачкою заяви.
Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 03.06.2025, у якій просила перерахувати їй пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарі роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15 057, 09 грн та у провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з травня 2025 року.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2025 № 30579-28790/Г-02/8-2600/25 повідомило ОСОБА_1 , що вона перебувала на обліку в Головному управлінні та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тому згідно заяви від 19.05.2025 її переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону.
Уважаючи дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки протиправними, позивачка звернулася з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду України (далі ПФУ) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із приписами частини другої статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Водночас, позивачу було призначено з 2010 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058 позивач звернулася вперше.
Відповідно до частини першої статті 10 За?ону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Судом встановлено, що у 2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за 2022-2024 роки.
Відповідачем було призначено позивачці пенсію відповідно до Закону № 1058, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Аналіз наведених норм та фактів свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.
Однак, якщо має місце призначення іншої пенсії? за іншим законом, має враховуватись по?азни? середньоі? заробітноі? плати за три ?алендарні ро?и, що передують ро?у призначення нового виду пенсіі? (пенсіі? за ві?ом).
Отже, враховуючи, що позивачці було призначено пенсію відповідно до За?ону № 889, я?ий передбачає інші підстави та порядо? призначення пенсіі?, а призначення пенсіі? відповідно до За?ону № 1058 з 19.05.2025 є призначенням вперше.
Відта?, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньоі? заробітноі? плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внес?и за 2022, 2023 та 2024 роки, тобто по?азни? середньої заробітної плати мав враховуватись за три ?алендарні ро?и, що передують ро?у призначення нового виду пенсії за За?оном № 1058.
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 428/450/17, згідно з я?ою я?що особі, я?ій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за ві?ом відповідно до За?ону № 1058 у зв'яз?у із досягненням та?ого ві?у пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 За?ону № 1058 я? вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Вели?ою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 ро?у у справі №520/6808/17, від 18.01.2019 у справі №577/5237/16-а, від 31.01.2019 у справі №639/2751/17 та від 10.04.2019 у справі №211/1898/17.
В рамках даних спірних правовідносин, ОСОБА_1 19.05.2025 призначено пенсію за ві?ом відповідно до За?ону № 1058. Тому, на думку суду, це не є переведенням з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, тобто позивачці призначена інша пенсія за іншим за?оном, а тому при обчисленні розміру пенсійної виплати мав враховуватись показник середньої заробітної плати за три ?алендарні ро?и, що передують ро?у призначення нового виду пенсії (пенсії за ві?ом на умовах За?ону № 1058).
З огляду на ви?ладене, суд вважає, що відповідач, застосувавши інший вид показника середньої заробітної плати при переході на інший вид пенсії, а саме: пенсію за ві?ом відповідно до За?ону № 1058-ІV без врахування по?азни?а середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 ро?и, порушив права та охоронювані за?оном інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.
Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», а тому призначення пенсії за ві?ом у відповідності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід розглядати я? переведення з одного виду пенсії на інший, суд відхиляє я? такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.
Таким чином, суд констатує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2022-2024 роки є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 19.05.2025 перерахунок пенсії позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2021-2023 року, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Також, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка звернулася із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший 19.05.2025, а отже саме із цієї дати у позивачки виникло право на проведення перерахунку пенсії.
Отже, підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком у відповідності до частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2022-2024 роки, починаючи з 19.05.2025.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції позивачкою під час звернення із цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Відтак, стягненню на користь позивачки підлягає судовий збір у межах вказаної суми за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2022-2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленого як середній показник за 2022 - 2024 роки, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період, починаючи з 19 травня 2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно -Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.