ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" лютого 2026 р. справа № 300/123/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Гомельчука С.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
06.02.2026 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Гомельчука С.В., яка мотивована тим, що головуючий суддя у даній справі протиправно дійшов висновку про необхідність додаткового обґрунтування розміру заявленої позивачем суми моральної шкоди. На думку позивача, такі дії судді Гомельчука С.В. вказують на його упередженість при розгляді справи №300/123/25.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим справу №300/123/25 передано для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025, для розгляду заяви про відвід судді Гомельчука С.В. визначено головуючого суддю Матуляка Я.П.
Вирішуючи заяву про відвід судді Гомельчука С.В., суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Зважаючи на вищевикладене заява про відвід судді вирішена в порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.
Однак, в заяві про відвід судді Гомельчука С.В., позивачем обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, не наведено доказів особистої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а відтак на позивача покладений обов'язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об'єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.
Суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов'язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість позивачем жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об'єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.
Так, обґрунтовуючи заяву про відвід судді Гомельчука С.В., позивач вказує на протиправність рішення щодо необхідності додаткового обґрунтування розміру заявленої позивачем суми моральної шкоди.
Однак, на думку суду наведені підстави не можуть вказувати на упередженість чи необ'єктивність судді Гомельчука С.В.
Окрім того, слід зазначити, що за своїм змістом, подана позивачем заява про відвід є незгодою з процесуальним рішенням головуючого судді про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, незгода позивача із процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді адміністративної справи № 300/123/25, не можуть бути підставою для відводу судді.
Відтак, викладені у заяві про відвід судді доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються жодними належними доказами, з огляду на що, зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у даній справі.
Інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді, не наведено.
З урахуванням вищевикладеного заява про відвід судді Гомельчука С.В. є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні заяви про відвід судді Гомельчука С.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.