05 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/10860/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати 50% грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.10.2024 з 01.02.2025; зобов'язання здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення, в тому числі додаткових, інших видів грошового забезпечення та додаткової винагороди солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 24.10.2024 у розмірі 100 %, згідно з пунктом 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) в редакції станом на дату первісного призначення виплати грошового забезпечення, яка була чинною на момент зникнення безвісті ОСОБА_3 (24.10.2024), починаючи з 01.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти за особливих обставин 24.10.2024 під час ведення бойових дій та виконання бойового завдання на лінії зіткнення з противником поблизу н. п. Золота Нива Волноваського району Донецької області.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 як дружина безвісті зниклого подала заяву про виплату грошового забезпечення, за результатами опрацювання якої командир Військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ від 04.12.2024 №983, відповідно до якого прийнято рішення виплачувати ОСОБА_2 всі види грошового забезпечення ОСОБА_3 у розмірі 100% грошового забезпечення.
Однак, починаючи з 01.02.2025, виплати грошового забезпечення, належного солдату ОСОБА_3 почали здійснюватися у розмірі 50 %.
З відповіді Військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит вбачається, що на підставі протоколу комісії з визначення частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які зникли безвісти, Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням вимог Закону України від 08.10.2024 №3995-ІХ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №3995-ІХ), положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884, роз'яснень Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9727 від 26.11.2024 року, а також з урахуванням документів, наданих ТЦК та СП, дружині зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 було визначено частку грошового забезпечення у розмірі 50 %.
На переконання позивача, застосування нової редакції статті 9 Закону №2011-ХІІ, що діє з 01.02.2025, до правовідносин, які виникли до цієї дати, є неправомірним, оскільки її права на отримання грошового забезпечення відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, не можуть бути звужені зворотною дією нового нормативного акта, при цьому до внесення змін до статті 9 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю права на особисте розпорядження надано законодавством не було, тому військовослужбовець не є таким, що згідно пункту 6 статті 9 Закону, не скористався своїм правом на особисте розпорядження, у зв'язку із чим позивач і звертається до суду з даним позовом з метою відновити її порушене право на отримання виплат грошового забезпечення зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження - 30.09.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 29.11.2024, ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 (а.с. 13).
Сповіщенням сім'ї №424, який було надіслано листом від 28.10.2024 №10716, повідомлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісті за особливих обставин 24.10.2024 під час ведення бойових дій та виконання бойового завдання на лінії зіткнення з противником поблизу н. п. Золота Нива Волноваського району Донецької області (а.с. 14).
Наказами командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.12.2024 №983, від 04.01.2025 №15, від 08.02.2025 №257 «Про виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди сім'ям військовослужбовцям, які вважаються безвісно відсутніми», серед іншого, наказано:
- здійснити виплати грошового забезпечення та інших платежів за період з 24.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, належних солдату ОСОБА_3 , який вважається безвісті відсутнім, законному представнику - його дружині ОСОБА_2 (а.с. 23 зворот). На виконання вказаного наказу позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 31992,81 грн (за жовтень 2024 року), 159379,55 грн (за листопад 2024 року), що підтверджується довідкою про доходи від 08.09.2025 №44/2/6590 (а.с. 24);
- здійснити виплати грошового забезпечення та інших платежів за період з 01.12.2024 по 31.12.2024, належних солдату ОСОБА_3 , який вважається безвісті відсутнім, законному представнику - його дружині ОСОБА_2 (а.с. 23). На виконання вказаного наказу позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 118999,97 грн (за грудень 2024 року), що підтверджується довідкою про доходи від 08.09.2025 №44/2/6590 (а.с. 24);
- здійснити виплати грошового забезпечення та інших платежів за період з 01.01.2025 по 31.01.2025, належних солдату ОСОБА_3 , який вважається безвісті відсутнім, законному представнику - його дружині ОСОБА_2 (а.с. 22 зворот). На виконання вказаного наказу позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 121890,11 грн (за січень 2025 року), що підтверджується довідкою про доходи від 08.09.2025 №44/2/6590 (а.с. 24).
Разом з тим, наказами командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.03.2025 №435, від 23.04.2025 №550, від 20.05.2025 №648, від 17.06.2025 №713, від 17.07.2025 №771, від 16.08.2025 №838, «Про виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди сім'ям військовослужбовцям, які вважаються безвісно відсутніми», серед іншого, наказано: здійснити виплати грошового забезпечення та інших платежів за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 (а.с. 22), з 01.03.2025 по 31.03.2025 (а.с. 21 зворот), з 01.04.2025 по 30.04.2025 (а.с. 21), з 01.05.2025 по 31.05.2025 (а.с. 20 зворот), з 01.06.2025 по 30.06.2025 (а.с. 20), з 01.07.2025 по 31.07.2025 (а.с. 19 зворот), належних солдату ОСОБА_3 , який вважається безвісті відсутнім, законному представнику, у розмірі 50% його дружині ОСОБА_2 .
На виконання вказаних наказів ОСОБА_3 нараховано грошове забезпечення за період лютий - червень 2025 року у розмірі по 123746,30 грн, з яких ОСОБА_2 виплачено по 60945,05 грн та депоновано по 60945,05 грн; за липень 2025 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 123879,53 грн, з яких ОСОБА_2 виплачено 61010,67 грн та депоновано 61010,67 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 08.09.2025 №44/2/6590 (а.с. 24).
Листом від 08.09.2025 №44/2/6589, у відповідь на адвокатський запит стосовно зниклого безвісті військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що протоколом комісії по встановленню частки грошового забезпечення сім'ям зниклих безвісти військової частини НОМЕР_1 відповідно до вимог Закону України від 8 жовтня 2024 року № 3995-IX "Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень Порядку №884 та роз'яснень Директора департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9727 від 26.11.2024 року, з урахуванням всіх наданих документів від ТЦК та СП, дружині зниклого безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , було встановлено частку 50 %. Належна та не виплачена частка грошового забезпечення (50 % відповідно за відсутності особистого розпорядження) виплачується зазначеному військовослужбовцю у разі повернення його з полону або появи (одержання відомостей про його місце перебування), якщо він був визнаний безвісти. У разі загибелі (смерті) зазначених військовослужбовців або оголошення їх судом померлими належні та не виплачені суми грошового забезпечення включаються до складу спадщини (а.с. 19).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Статтею 2 Закону №2011-XII установлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
В силу підпункту 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ (в редакції чинній до 01.02.2025) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ (у редакції, чинні на день зникнення безвісті військовослужбовця) встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Аналізуючи вищезазначені норми пункту 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ, які були чинні на дату зникнення безвісти чоловіка позивача, суд дійшов висновку, що у позивача, як дружини зниклого безвісти військовослужбовця, було наявне право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти чоловіка військовослужбовця.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначав механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі -військовослужбовці).
Пунктами 4, 5, 6 Порядку №884 було унормовано, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Законом України від 08.10.2024 №3995-ІХ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (далі Закон №3995-ІХ, набрав чинності з 20.01.2015, введено в дію з 01.02.2025) зазначену правову норму викладено в наступній редакції:
«За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення».
З аналізу вищезазначеної норми пункту 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ слідує, що з 01.02.2025 грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців, а також повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець.
Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що внесені Законом №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01.02.2025.
Також на виконання положень пункту 6статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15.04.2025 №449, якою вніс зміни, зокрема й допостанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» від 30.11.2016 №884 (Порядок №884).
Ця постанова набирала чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.02.2025 (пункт 2).
Так, відповідно до пункту 6 Порядку №884, що застосовується з 01.02.2025, виплата грошового забезпечення здійснюється:
особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:
виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;
включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
Суд наголошує, що зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що внесені Законом №3995-ІХ введені в дію 01.02.2025.
За таких обставин, Військова частина НОМЕР_1 листом від 08.09.2025 №44/2/6589 правомірно повідомила представника позивача, що з урахуванням вимог Закону України від 08.10.2024 №3995-ІХ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №3995-ІХ), положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884, роз'яснень Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9727 від 26.11.2024 року, а також з урахуванням документів, наданих ТЦК та СП, дружині зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 було визначено частку грошового забезпечення у розмірі 50 %.
При цьому, за період з 24.10.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_2 здійснювалась виплата грошового забезпечення та інших платежів, належний ОСОБА_3 у розмірі 100%, що підтверджується довідкою про доходу від 08.09.2025 №44/2/6590 (а.с. 24).
Отже, Військова частина НОМЕР_1 не вчиняла дій, які б порушили чи обмежили право позивача, а лише надала їй роз'яснення в межах компетенції, наданих повноважень та чинного законодавства з урахуванням змін, жодним чином не порушуючи права позивача.
Отже, у зв'язку із внесенням вищенаведених змін до пункту 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ, Порядку №884 позивачу, як дружині зниклого безвісти військовослужбовця, правомірно виплачується грошове забезпечення у розмірі 50%, і відповідачем це право було реалізовано.
Суд зазначає, що Закон №3995-ІХ було прийнятий на виконання Конституції України, Закону №2011-ХІІ і його метою є удосконалення норми та порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або безвісно відсутніх, членам їх сімей, з урахуванням численних запитів від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народних депутатів України, командирів військових частин та особисто від членів сімей військовослужбовців.
Проект Закону розроблено на виконання доручення Віце-прем'єр міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.10.2023 №8785/8/1-23, оскільки норма щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або безвісно відсутніх, членам їх сімей була неефективною, зокрема у визначеному колі членів сімей та чинного порядку черговості отримання ними грошового забезпечення. Оскільки, коло членів сімей військовослужбовця у діючій раніше редакції Закону обумовлює ситуацію, коли батьки та інші особи, основне джерело спільних доходів у яких, - грошове забезпечення військовослужбовця та які потребують його захисту, втрачають право на отримання зазначеного грошового забезпечення, а сам військовослужбовець, повернувшись із полону, залишається без необхідних засобів для відновлення, реабілітації та інколи з боргами (комунальні послуги, орендна плата). Нова редакція повністю узгоджується із Конституцією України та правовим висновкам Конституційного Суду, адже завдяки цьому законопроекту після повернення зниклий безвісти військовослужбовець зберігає за собою 50% належного йому грошового забезпечення, яке він набув, виконуючи конституційний обов'язок із захисту Батьківщини, надважкі завдання із відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, захисту суверенітету та територіальної цілісності України. А отже, жодного звуження прав позивача не відбувається.
З огляду на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а отже, жодної протиправності в діях, бездіяльності відповідача щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти суд не встановив.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим вони є безпідставними та необґрунтованими. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя О. О. Андрусенко