про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
за виконанням рішення суду
05 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12391/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закону №796-ХІІ) у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закону №230/96-ВР); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
03 лютого 2026 року до суду надійшла заява позивача про встановлення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі з поданням відповідачем звіту. Заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду відповідачем з 01 січня 2026 року проведено перерахунок пенсії з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком встановленого станом на 01 січня 2025 року (2361,00 грн), а не розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на 01 січня календарного року виплати пенсії (станом на 01 січня 2026 року - 2595,00 грн). На переконання позивача, вказане свідчить про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення суду у справі №140/12391/24, що є підставою для зобов'язання відповідача (боржника) подати звіт про виконання рішення суду у вказаній справі.
Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшли письмові пояснення, у яких повідомлено, що перерахований після виконання рішення суду у справі №140/12391/24 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 25 квітня 2024 року становив 18888,00 грн. Органи Пенсійного фонду України фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами».
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п'ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Разом з тим необхідно зауважити, що при вирішенні питання покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання рішення суду підлягає встановленню сам факт виконання/невиконання судового рішення. У випадку зобов'язання орган Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії доказом виконання рішення суду є прийняте рішення про перерахунок пенсії у визначеному розмірі та з відповідної дати.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення суду від 30 грудня 2024 року, яке набрало законної сили 23 травня 2025 року, в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, Головне управління Пенсійного фонду України прийняло рішення №907080134669 про перерахунок пенсії. В результаті перерахунку розмір пенсії з 25 квітня 2024 року становить 23610,00 грн (з доплатами і підвищеннями з урахуванням максимального розміру), з них 18888,00 грн - пенсія особам з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС (2361,00 грн х 8). З 01 січня 2025 року загальний розмір пенсії (з доплатами і підвищеннями) становить 21476,76 грн, з них пенсія особам з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС - 18888,00 грн (2361,00 грн х 8).
Отже, відповідач на виконання рішення суду у цій справі здійснив перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (як у резолютивній частині рішення).
За доводами позивача, виплата Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області з січня 2026 року пенсії з розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком встановленого станом на 01 січня 2025 року, а не розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на 01 січня календарного року виплати пенсії, свідчить про невиконання рішення суду у справі №140/12391/24.
З цього приводу суд зазначає, що у разі незгоди позивача (стягувача) з діями Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчиненими на виконання рішення суду у справі №140/12391/24, зокрема, із способом обчислення та сумою перерахованої пенсії, перевірка рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинна здійснюватися судом в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Отже, на переконання суду, у цьому разі не доведено наявність правових та фактичних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити. Водночас позивач не позбавлена права звернутися у порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. Л. Шепелюк