м. Вінниця
05 лютого 2026 р. Справа № 120/7114/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барріт-Груп" про накладення арешту на кошти та інші цінності,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барріт-Груп" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 5099,66 грн. Оскільки платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені законом, а у позивача відсутнє майно, яке можливо реалізувати з метою погашення боргу, контролюючий орган звертається до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.
Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Барріт-Груп" (код ЄДРПОУ 41067428) знаходиться за адресою: вул. Оводова Миколи, 22, м. Вінниця, 21050. За цією адресою відповідача також взято на податковий облік в органах ДПС.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи видно, що ухвала суду від 28.05.2025 була надіслана судом на вищезазначену адресу відповідача, однак 09.06.2025 повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без виконання та з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 5099,67 грн.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку платника податків і податковими повідомленнями-рішеннями №0140140406 від 13.09.2023, №0172100406 від 10.11.2023, №0006260406 від 12.01.2024.
Відповідно до пункту 14.1.175 частини 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів оскарження чи скасування наведених вище податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.
Таким чином, податкові зобов'язання в загальній сумі 5099,67 грн. набули статусу узгоджених, а тому є податковим боргом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем з метою погашення податкового боргу відповідачу направлено податкову вимогу №0000205-1302-0232 від 16.01.2024. Проте, вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, на суму спірної податкової заборгованості, суд керується такими мотивами.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому, за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
В силу вимог абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Як вбачається з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №419586525 від 25.03.2025 вбачається відсутність майна у відповідача.
Також, відповідно до інформації наданої листом №31/31/0545-2611-2025 від 08.03.2025 від територіального сервісного центру №0543, транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані
Згідно інформації наданої листом №12/2050-25 від 11.03.2025 від ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.
Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому, суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв'язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Барріт-Груп", що відкриті в установах банків, в межах суми податкового боргу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: ТОВ "Барріт-Груп" (вул. Оводова Миколи, 22, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41067428)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна