Провадження № 11-сс/821/42/26 Справа № 695/185/26 Категорія: ст. ст. 176, 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 лютого 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання за участю прокурора захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Благодатне, Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, освіта професійно технічна, особою з інвалідністю будь якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня, учасником бойових дій не являється, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
Слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням, погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6
в межах кримінального провадження № 12026250370000065 від 17 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , 17 січня 2026 року близько о 21:30 год., перебуваючи в господарській будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс потерпілому один удар ножем в область грудної клітини зліва, внаслідок чого спричинив останньому, відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 18.01.2026, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки, лівої легені, серця, діафрагми, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
18 січня 2026 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та цього ж дня ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку із чим в клопотанні ставиться питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 березня 2026 року включно.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про необгрунтованість рішення щодо застосування до ОСОБА_8 вказаного запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено існування жодного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які б надавали слідчому судді підстави для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Звертає увагу, що слідчий обмежився лише формальним переліком ризиків та констатацією неможливості застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, жодним чином не обґрунтувавши, які саме конкретні обставини справи дають підстави для такого висновку.
Також просить суд звернути увагу та врахувати те, що підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, проживає разом із співмешканкою, має постійне місце проживання.
За вказаних обставин захисник вважає, що відносно підозрюваного, який має постійне місце мешкання, має міцні соціальні зв'язки, може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Як вбачається із наданих матеріалів, слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17 січня 2026 року до ЄРДР за № 2026250370000065, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий звернулася до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивувала наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , тяжкістю кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працює, не одружений, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням даних про особу підозрюваного та обставин інкримінованого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя дійшла висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка вважала ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
ЄСПЛ наголосив, що п. 3 ст. 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. У рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції, якою гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Конвенцією покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні протягом певного часу. За виняткових обставинах, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має перебувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Вказані вимоги закону та норм міжнародного права слідчим суддею дотримані, а також оцінені у сукупності всі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання слідчого, зокрема дані протоколів допиту свідка ОСОБА_11 від 17.01.2026; огляду місця події від 18.01.2026 по АДРЕСА_1 ; огляду місця події від 18.01.2026 по АДРЕСА_1 ; огляду місця події від 18.01.2026 по АДРЕСА_2 ; затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.01.2026; допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 18.01.2026. та інші матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 .
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_8 під вартою, апеляційний суд доходить висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, з огляду на зухвалий характер вчиненого, нанесення тяжких тілесних ушкоджень із застосуванням ножа, наявні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на уникнення відповідальності, зокрема шляхом переховування від органів досудового розслідування або суду.
Як убачається з матеріалів клопотання, потерпілий ОСОБА_10 , разом із своєю родиною та свідок проживають за місцем події - с. Благодатне Золотоніського району, де проживає і підозрюваний ОСОБА_8 . Отже, підозрюваний обізнаний про коло осіб, які мають значення для кримінального провадження, та має реальну можливість контактувати з ними.
За таких умов існує обґрунтована ймовірність впливу на потерпілого та свідка з метою зміни або узгодження показань, а також зменшення відповідальності підозрюваного.
Посилання захисника на наявність у підозрюваного сталих соціальних звязків
(проживає із співмешканкою, має постійне місце проживання), не спростовують існування зазначеного ризику, оскільки при оцінці ризику незаконного впливу визначальним є не загальна характеристика особи, а наявність у неї реальної можливості впливати на учасників провадження у конкретній ситуації. При цьому, на стадії обрання запобіжного заходу КПК України не вимагає доведення факту вже вчиненого впливу, достатньою є обґрунтована ймовірність його можливості в майбутньому.
Крім того, апеляційний суд враховує, що показання потерпілого та свідка підлягають безпосередньому дослідженню судом, а тому будь-який незаконний вплив на цих осіб може ускладнити встановлення обставин кримінального правопорушення та порушити належний перебіг кримінального провадження.
З огляду на обставини інкримінованого діяння, а також на те, що подія мала місце за місцем мешкання підозрюваного та у колі близьких йому осіб, існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вживати заходів до пошуку осіб, які можуть бути очевидцями події, та схиляти їх до надання показань на свою користь або узгоджувати позицію зі свідками з метою уникнення відповідальності.
За таких обставин апеляційний суд погоджується, що встановлені ризики у своїй сукупності свідчать про реальну можливість протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вимоги ст. 194 КПК України щодо наявності хоча б одного ризику, на які вказує сторона обвинувачення, є дотриманими.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника про можливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд враховує характер інкримінованого підозрюваному діяння, його тяжкість, спосіб вчинення із застосуванням ножа та спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а також встановлені процесуальні ризики. Сукупність цих обставин свідчить про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та не зможе належним чином запобігти встановленим ризикам.
Отже, оскільки рішення слідчого судді, станом на день розгляду клопотання слідчого, є обґрунтованим та вмотивованим, а прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для її скасування та вирішення питання про пом'якшення підозрюваному ОСОБА_8 застосованого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає, тому апеляційна скарга захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4