Справа №760/25245/25 Провадження №2/760/3724/26
про зупинення провадження у справі
«06» лютого 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бебешка Д.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,
у вересні 2025 року ОСОБА_1 , звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів.
12 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справи 16 вересня 2025 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 30 вересня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
06 лютого 2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване наступним. Згідно довідки № 740 від 11.12.2025, молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частини НОМЕР_1 з 10.03.2025 по теперішній час. У позовній заяві Позивач зазначає про те, що Відповідач працевлаштований в мережі «Сільпо», однак, це не відповідає дійсності. Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_2 брав активну участь у даних заходах в період з 13.06.2023. Згідно довідок військово - лікарських комісії ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій службі отримав захворювання, які тягнуть за собою додаткові витрати на лікування та реабілітації. Окрім того, на утриманні у ОСОБА_2 перебуває батько ОСОБА_2 , якому ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено другу групу інвалідності. Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Відповідача народився син ОСОБА_2 , який теж перебуває на його утриманні. Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі №466/5393/22 звертає увагу на те, що буквальне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може не відповідати якнайкращим інтересам дитини на гідне утримання, зокрема й тоді, коли позивач ставить питання не про стягнення аліментів, а про зміну їхнього розміру та способу стягнення у зв'язку з покращенням майнового стану відповідача. Відтак, в справі, що розглядається, йде мова про зміну способу стягнення аліментів, а не про стягнення аліментів в цілому. Зазначав, що аліменти Відповідач на користь Позивача сплачує, заборгованості по сплаті аліментів немає. Що стосується доказів того, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан, Велика Палата Верховного Суду ухвалила важливе рішення у справі №754/947/22, відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24, де підходи щодо зупинення провадження були іншими, та уточнила порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що: Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (а також аналогічних норм ГПК і КАС) не потрібно додаткових підтверджень цього факту. Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі - військовий квиток, наказ командира тощо. Відтак, докази проходження Відповідачем військової служби надаються. Норми статей 251 і 252 ЦПК розрізняють обов'язкову та факультативну підставу для зупинення. Пункт 2 ст. 251 передбачає, що перебування особи у складі ЗСУ є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. З обох сторін дотримати баланс інтересів фактично неможливо. Тому на сьогодні перебування у складі ЗСУ є обов'язкова підстава для зупинення провадження у справі. З врахуванням наведеного просила зупинити провадження у цивільній справі № 760/25245/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
В судове засідання позивач з'явилась, проти задоволення вказаного клопотання заперечувала. Вказувала що її сину вже 11 років. На протязі 5 років відповідач сплачує аліменти в розмірі 1 200 гривень. Вважає що дитину утримує самостійно, крім того у неї на утриманні ще є молодший син. Потреби дитини ростуть. Відповідач як батько який не приймає жодної участі у житті дитини. Зазначала, що їй відома інформація про перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В клопотанні просили розгляд провести без участі відповідача та його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з Довідки (№740 від 11.12.2025 року), молодший сержант ОСОБА_2 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 10 березня 2025 року по теперішній час.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування у складі Збройних Сил України сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, або у складі інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року по справі №754/947/22, Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків Верховного Суду у справах № 756/3462/20, № 557/1226/23, № 904/4027/22 та № 852/2а-1/24, вказавши що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан, тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не потрібно додаткових підтверджень цього факту. Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі - військовий квиток, наказ командира тощо.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов'язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.
За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі на час перебування відповідача на військовій службі, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) зобов'язаний повідомити про це суд.
За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача щодо зупинення розгляду справі задовольнити та зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі ЗСУ.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 251, 253, 258 - 261, 293 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 760/25245/25 (провадження № 2/760/3724/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати відповідача невідкладно повідомити про це суд.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя І. О. Тесленко