Справа №760/12286/25 2-ваі/760/2/26
01 лютого 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді - Сердюк Н.В., за участі секретаря судового засідання Білоус Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
В провадженні судді Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніної Л.М. перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
07.01.2026 позивачкою у справі подано заяву про відвід головуючого судді.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09.01.2026 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ішуніної Л.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 заява про відвід судді надійшла судді Солом'янського районного суду міста Києва Сердюк Наталії Володимирівні.
У ч. 8 ст. 40 КАС України вказано, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 КАС України розгляд цієї заяви про відвід проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви, що надійшли для розгляду, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Мотивуючи заяву про відвід судді, позивачка ОСОБА_1 посилається на незгоду з процесуальним рішенням судді, зокрема із винесенням ухвали про повернення позовної заяви без розгляду, вважаючи, що при постановленні вказаного процесуального рішення суддя була упереджена.
При цьому упередженість судді заявниця вбачає в скасуванні ухвали про повернення позовної заяви постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025.
Як вже зазначалось, відповідно до положень ст. 36 КАС України постановлення суддею відповідних процесуальних рішень та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду адміністративної справи не є підставою для відводу судді та не може оціночно визначатись як сумніви у її об'єктивності та упередженості при розгляді справи, водночас може бути вирішене у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів, що і було зроблено позивачкою.
Інших підстав у заяві про відвід позивачкою не вказано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Отже, заявлений позивачкою відвід є необґрунтованим, а зазначені підстави відводу не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, та не можуть слугувати підставою для відводу судді, а відтак, у задоволенні заяви про відвід судді Ішуніної Л.М. належить відмовити.
Відповідно до ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 38-40, 248, 250 КАС України,-
Відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніної Л.М.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя Н.В. Сердюк