СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/880/26
ун. № 759/2638/26
06 лютого 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України на постанову слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 19.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,
Скаржник 04.02.2026 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 19.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
В обґрунтування поданої скарги, скаржником зазначено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування
кримінального провадження №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Захисником 16.01.2026 було подано слідчому клопотання в якому він просив провести у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, допит ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , моб. тел.: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) як потерпілої та її чоловіка, ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. тел.: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) як свідка за участю адвоката ОСОБА_3 , як особи, що ініціювала проведення допиту, та захисника підозрюваного ОСОБА_4 .
Постановою від 19.01.2026 слідчим відмовлено захиснику підозрюваного у задоволенні згаданого клопотання. Вказана постанова була отримана ОСОБА_3 на адресу електронної пошти 02.02.2026.
Відмова слідчого мотивується тим, що в ході проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій в ході проведення яких зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 . Окрім цього, на даний момент немає необхідності у проведенні допитів свідків, так як в їхні показів немає суперечності, про відомі їм обставини вчинення кримінального провадження громадянином України ОСОБА_4 .
З вказаною відмовою слідчого сторона захисту не погоджується, що змусило її звернутися до слідчого судді з відповідною скаргою, у якій просить:
скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 19.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 КК України;
зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024, слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , повторно розглянути клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 КК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі.
Уповноважена особа СУ ГУНП в Київській області у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 7) ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: як рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_3 16.01.2026 було подано слідчому клопотання в якому він просив провести у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, допит ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , моб. тел.: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) як потерпілої та її чоловіка, ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. тел.: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) як свідка за участю адвоката ОСОБА_3 , як особи, що ініціювала проведення допиту, та захисника підозрюваного ОСОБА_4 .
Постановою від 19.01.2026 слідчим відмовлено захиснику підозрюваного у задоволенні згаданого клопотання.
Відповідна відмова зокрема аргументована тим, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідством було проведено ряд слідчих дій в рамках даного кримінального провадження до надходження клопотання сторони захисту. На даний момент у слідства немає необхідності у проведенні допитів свідків, так як в їх показах немає суперечності, про відомі їм обставини вчинення кримінального провадження громадянином України ОСОБА_4 . У разі виникнення такої потреби вказаним свідкам буде надіслано повістку про виклик з додержанням вимог ст.ст. 135, 136, 137 КПК України. Одночасно повідомлено, що допит вказаних осіб за участі захисника підозрюваного чи підозрюваного може негативно вплинути на проведення об'єктивного, повного та неупередженого досудового розслідування. Отримавши інформацію про покази свідків підозрюваний може спотворити докази на які вказують свідки, або ж вплинути на свідків іншим чином, що перешкодить встановленню істини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
При цьому оскаржувана постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій є мотивованою та такою, що винесена з дотриманням вимог ст. 110 КПК України, відтак підстав для її скасування немає.
В частині вимог скарги, у якій скаржник просить зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024, слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , повторно розглянути клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, слідчий суддя не знаходить підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
У разі оскарження процесуальної дії або її нездійснення відповідно до норм КПК України слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити таку дію або її здійснити, однак не має повноважень скасувати процесуальну дію, що вже відбулася. У разі оскарження процесуального рішення слідчий суддя може його скасувати, однак він не має права зобов'язати прийняти процесуальне рішення.
Водночас процесуальні рішення та процесуальні дії - це різні поняття. Про це, зокрема, свідчить аналіз тексту ст. 307 КПК України, в якій поняття «рішення» та «дії» використовуються як самостійні терміни. Відповідно до КПК України «рішення» і «дія» мають самостійне значення. Рішення приймається, а дія здійснюється; дія має початок і закінчення, а рішення є одномоментним актом; до процесуальної дії може бути залучено багато учасників, а процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою; дії фіксуються в протоколі, а рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином слідчий суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні.
Таким чином, ст. 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
Прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 36, 40, 40-1 КПК України).
Згідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Сукупність наведеного свідчить, що доводи захисника - адвоката ОСОБА_3 , щодо постановлення слідчим суддею ухвали про зобов'язання слідчого повторно розглянути клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 не ґрунтуються на вимогах закону, що є підставою для відмови у задоволенні скарги в цій частині також.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 303, 304, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України на постанову слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 19.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024111230001795 від 09.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1