Справа №:755/22858/25
Провадження №: 2/755/3274/26
про повернення позовної заяви
"06" лютого 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Підставами для залишення позову без руху визначено необхідність надання доказів, які б підтверджували, що відповідач спільно проживав з позивачем, був зареєстрований і мав останнє відоме місце проживання чи має нерухоме майно на території, підсудній Дніпровському районному суду міста Києва.
Частиною п'ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 14 січня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Полтавської Н.В. 14 січня 2026 року о 17-08 год.
Таким чином, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 15 січня 2026 року.
21 січня 2026 року (вхід. від 04 лютого 2026 року № 5283) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Полтавська Н.В., подала до суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначила, що з травня
2005 року сім'я припинила існування, спільного господарства сторони не ведуть. Предметом спору у даному випадку є не встановлення факту проживання однією сім'єю, а розірвання шлюбу, оскільки він носить формальний характер. Оскільки спілкування між сторонами припинено більше 20 років назад, у позивача відсутні будь-які документи, що містять інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
Вивчивши зміст заяви про усунення недоліків, суд прийшов до такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Відповідачем визначено ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до загальних правил підсудності, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 27 ЦПК України).
Правила альтернативної підсудності визначені статтею 28 ЦПК України.
Суд враховує, що позовна заява ОСОБА_1 не містить інформації про наявність підстав для застосування правил альтернативної підсудності.
Позов подано до Дніпровського районного суду міста Києва, адресу місця проживання відповідача ОСОБА_2 вказано: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (частина шоста, восьма статті 187 ЦПК України).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 27 листопада 2025 року № 2054481, відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , не встановлено.
Судом зроблено запит до електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» з метою з'ясування відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» від 11 грудня 2025 року про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІТС «Реєстр територіальної громади міста Києва» за введеним запитом такої людини не знайдено.
Також, з метою встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом направлено запит до Управління обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області.
З відповіді Управління обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 24 грудня 2025 року (передано судді Хромовій О.О. 01 січня 2026 року) за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
Також з метою встановлення наявності у відповідача ОСОБА_2 статусу внутрішньо переміщеної особи та декларування ним фактичного місця проживання на території Дніпровського району міста Києва судом вчинено запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Відповідно до відповіді від 06 лютого 2026 року № 2313904 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, інформації про наявність у ОСОБА_2 статусу внутрішньо переміщеної особи не встановлено.
Таким чином, місце проживання/реєстрації відповідача судом не встановлено.
Суд також враховує, що всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання чи фактичного проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , або за іншою адресою, що знаходиться на території Дніпровського району міста Києва.
Суд звертає увагу позивача, що вимога ухвали про надання доказів, які б підтверджували, що відповідач спільно проживав з позивачем, був зареєстрований і мав останнє відоме місце проживання чи має нерухоме майно на території, підсудній Дніпровському районному суду міста Києва, пов'язана не з оцінкою позовних вимог чи встановленням факту проживання однією сім'єю, а з необхідністю встановлення підсудності даного спору саме Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки, у порядку статті 187 ЦПК України, судом вжито заході з метою встановлення інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, водночас, інформації не встановлено, відомості про зареєстроване місце проживання у реєстрах відсутні.
Слід також зазначити, що розгляд справи з порушенням правил підсудності є самостійною та безумовною підставою для скасування судового рішення, незалежно від результату розгляду справи.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня
2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про міжнародне приватне право», статтями 27, 28, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - вважати такою, що не подана, та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити суб'єкту звернення, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова