ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18424/25
провадження № 1-кп/753/1038/26
"02" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
проводячи судовий розгляд кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за 12025100020002591 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької обл. м. Бахмут, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
До Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ст. 336 КК України.
Згідно обвинувального акту: Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, та Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-1X, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 2 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022. затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-1X, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023. затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), Указом від 6 листопада 2023 року 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-1X) та Указом від 05.02.2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-IX, Указом від 06 травня 2024 року №271/2024 затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року №3684-IX, У казом від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженим Законом України від 25 липня 2024 року №3793-IX, Указом Президента України від 20 жовтня 2024 року № 571/2024, затвердженим Законом України від 22 жовтня 2024 року № 3901-IX, Указом Президента України від 20 жовтня 2024 року № 571/2024, затвердженим Законом України від 22 жовтня 2024 року № 3901-IX, та Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року N? 4220-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, яка в подальшому неодноразово продовжувалася та діє на стан підозри.
Статтею 1 Закону України «Про Оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України. І ромадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України, у зв?язку з виконанням ними конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Частиною 9, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» визначено, що щодо військового обов?язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
-військовозобов?язані - особи, які перебувають У запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані:
- прибувати за викликом районного (об?єднаного районного), міського (районного у місті, об?єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки),
Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов?язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров?я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов?язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов?язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Призов резервістів та військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладає на громадян такі обов?язки:
- з?являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов?язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов?язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період (абзац другий частини першої статті 22);
- під час мобілізації з явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях,повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов?язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов?язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов?язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов?язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов?язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов?язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов?язаних Оперативно-рятувальної служи цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац перший частини п?ятої статті 22).
Перелік зобов?язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визначений ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Встановлено, що 19.02.2025 року, у невизначений точний час, громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов?язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою №31/23 ВЛК від 19.02.2025 визнаний придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову, відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» ОСОБА_3 не мав.
У подальшому, 01.03.2025 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_3 , офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного РТЦК та СП ОСОБА_6 , на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність останньому з?явитися о 06 годині 00 хвилин 03.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв?язку зі призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Надалі, громадянин України - військовозобов?яний ОСОБА_3 1986 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов?язковою явкою в указані вище дату та час.
Так, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв?язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 03.03.2025 о 06 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в зв'язку із зміною обставин на підставі ст. 48 КК України, оскільки 11.11.2025 року його підзахисний добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 і був призваний на військову службу під час мобілізації і на теперішній час проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника та наголосив, що він добровільно звернувся до ТЦК та самостійно вибрав бойову частину і на даний момент проходить там військову службу.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в зв'язку із зміною обставин на підставі ст. 48 КК України.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в повному обсязі, враховуючи наступне.
За змістом ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, таке звільнення здійснюються виключно судом у порядку встановленому законом.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон визначає істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до роз'яснень, які викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК можливе у разі, коли особа вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин. Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинено вперше, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 для призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується витягом із наказу № 174 від 11.11.2025 командира військової частини НОМЕР_2 та довідкою № 274 від 29.01.2026 року військової частини НОМЕР_2 , що свідчить про те, що на даний час він перестав бути суспільно-небезпечною особою, що дає підстави суду застосувати до нього положення ст.48 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги добровільну згоду ОСОБА_3 на звільнення від кримінальної відповідальності, а також його пояснення про те, що наслідки такого звільнення йому зрозумілі і він просить звільнити його, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, клопотання захисника підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставівикладеного такеруючись:ст ст. 12, 44, 48 КК України, ст.ст. 2, 7, 284-286, 288, 314, 369-372, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 12025100020002591, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: